Жур Петро Володимирович

Народився 26 (13) жовтня 1914 в  селі Гарбузин, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. 1933 року закінчив Київський торф'яний технікум. З кінця 1930-х років служив у армії й одночасно працював журналістом. Навчався в Ленінградському університеті, студії перервала війна, був фронтовим репортером. Петро Жур працював у ЧК слідчим у 1938 р.

під час війни служив у СМЕРШ. "из наградного листа замначальника отдела контрразведки СМЕРШ 14-й воздушной армии подполковника Петра Жура: «Тов. ЖУР… проделал большую работу за время Отечественной войны по разоблачению контрреволюционного элемента и по пресечению их преступной деятельности»."Под его личным руководством в частях 14 ВА были вскрыты 3 изменнические группы, по которым арестовано и осуждено 25 человек, а также арестовано и осуждено более 80 человек антисоветчиков, дезертиров, членовредителей".

Війну закінчив у званні підполковника, нагороджений бойовими орденами і медалями.

Університет закінчив 1950 року. Працював редактором ІТАР-ТАРС, понад 30 років — відповідальний секретар і заступник головного редактора журналу «Звезда». Журналістську роботу поєднував з науково-дослідницькою, вивчав життєвий та творчий шлях Шевченка і його оточення в Петербурзі, в Україні, Приураллі, Оренбурзі, Мангишлаку. Численні наукові розвідки та документальні книжки. Член Петербурзького українського товариства.

Прилучився до створення Меморіальної майстерні-музею Тараса Шевченка в Академії мистецтв.

Помер 17 вересня 2002 року в Києві. Поховано поруч із дружиною в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Писав:

• про перебування Шевченка в Петербурзі — «Шевченківський Петербург», 1964,
• про подорожі Україною — «Третя зустріч», 1970,
• «Літо перше», 1979,
• «Дума про Огонь» — 1985,
• про перебування Шевченка в Києві — у книжці «Шевченківський Київ» — 1991.
• підсумком багатолітньої наукової праці стало видання «Труди і дні Кобзаря» — 1996.

В останні дні життя завершив нову книжку «Шевченківський Корсунь», видану посмертно 2003 року.

Перекладав російською мовою твори Якуба Коласа, Янки Купали, Лесі Українки, Івана Драча, Андрія Малишка, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини.

Автор спогадів про Максима Рильського, Павла Усенка, Івана Ле, Миколу Бажана та інших.

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1980) — за створення в співавторстві Шевченківського словника у двох томах.

• Г. П. Герасимова. Жур Петро Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 175. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• М. М. Павлюк. Жур Петро Володимирович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Сарана Ф. К. Жур Петро Володимирович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С.214—215.
• Шевченківські лауреати. 1962–2007 : Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С.197—198.
• Павлюк Микола. Віхи життя і творчості П. В. Жура / Микола Павлюк // Жур П. В. Труди і дні Кобзаря: Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вст. стаття М. М. Павлюка. — К.: Дніпро, 2003. — С.515—517. — (Серія «Бібліотека Шевченківського комітету»).

• Комітет з національної премії імені Тараса Шевченка
• Шевченківська енциклопедія
• Постаті
• Інститут історії України
• Жур Петро Володимирович^{[недоступне посилання з липня 2019]}