Запорізький річковий порт
Запорíзький річкóвий порт (колишня назва — «Порт імені Леніна») спеціалізується на переробці руди, коксу, вугілля, металобрухту, металовиробів, добрив, глини, піску, феросплавів, бокситів. Потужність порту з переробки вантажів становить 6 млн тонн/рік. Запорізький річковий порт приймає судна типу «річка — море» довжиною до 180 м і осадкою до 4 м. Лоцманська проводка судна в порт або з порту, а також при перестановці судна з рейду до причалу, обов'язкова. Бункерування паливом і питною водою здійснюється в порту з берега. Територія порту становить 39,7 га і включає в себе 13 вантажних причальних ліній загальною довжиною 2787,7 м, у тому числі два причали в порту Нікополь (297,2 м).
Запорізький річковий порт | |
---|---|
Вантажний термінал річкового порту | |
Розташування | |
Країна | Україна |
Розташування | Запоріжжя, Дніпровський район |
Координати | 47°51′59″ пн. ш. 35°06′01″ сх. д. |
Деталі | |
Відкритий | 1934 |
Статистика | |
Вебсайт | «Укррічфлот» |
Мапа | |
Історія
Офіційною ж датою початку відліку нової історії судноплавства по Дніпру можна вважати 1835 рік. Однак, Запоріжжя вступило у вищу лігу річкових портів, лише з відкриттям гідротехнічного вузла ДніпроГЕС в 1932 році, коли непереборні перешкоди для судноплавства (знамениті дніпровські пороги) приховало покривало верхнього б’єфу. Завдяки цьому тут двома роками пізніше 28 травня 1934 року, були відкриті згідно Генерального акту Запорізька гавань і Дніпровський шлюз.
За перші п’ять років свого існування найбільший на річці порт зміг наростити обсяги вантажообігу майже в п’ять разів (до 490 000 тонн), а так само значно збільшити свою матеріально-технічну базу. Але такий блискучий початок кар’єри обірвала Друга світова війна, яка практично знищила все річкове господарство у своїх смертоносних обіймах (флот здебільшого затоплений, берегові споруди зруйновані, обладнання демонтовано та вивезено).
Відновити довоєнні темпи зростання перевезень, в які були включені безперевалочні експортно-імпортні операції Дніпровсько-Чорноморської та Дніпровсько-Середземноморської лінії, вдалося лише в середині 1960-х. Ще однією підмогою дніпровському судноплавству став новий однокамерний шлюз.
Запорізький річковий порт добре пережив важкі перші десятиліття незалежності України (1990-ті), з кожним роком нарощує свій потенціал (збільшення виробничих потужностей та модернізація), що дозволило йому впевнене борознити економічні океани комерційних перевезень під прапором Укррічфлоту і в новому тисячолітті[1].
У зв'язку із декомунізацією Запорізький річковий порт у 2016 році лишився назви імені В.І. Леніна.
9 вересня 2016 року вперше до Запорізького річкового порту приплив супер-кран вантажопідйомністю понад 1600 тонн з Нідерландів компанії «Mammoet» для реалізації великого інфраструктурного проекту з реконструкції доменної печі № 3 на металургійному комбінаті «Запоріжсталь». За допомогою цього крана заплановано демонтувати стару і побудувати нову доменну піч за 5 місяців. Зробити те, що раніше в Україні виконувалося не менше ніж за 14 місяців. Для того щоб привезти супер-кран в Україну, фрахтували окреме судно. Надпотужну конструкцію везли двома судами: сам кран — на теплоході «Механік Черевко», а противаги — на іншому судні. Спочатку він прибув до Одеси, а потім по Дніпру доставлений в Запорізький річковий порт. З річкового порту супер-кран перевозило близько 200 фур на металургійне підприємство[2].
Логістичний оператор «Укррічфлот» завжди чуйно реагує на потреби клієнтів. До «Укррічфлоту» звернулася французька контейнерна лінія «CMA CGM» із замовленням на доставку сталевих валків для комбінату «Запоріжсталь» з Китаю (порт навантаження Ксінганг). Валки — це готовий продукт, коштовний вантаж, що вимагає вкрай обережного поводження.Замовлення на перевалку прокатних валків розширило номенклатуру вантажної бази в Запорізькому річковому порту, а також продемонструвало можливості компанії та її готовність до прийняття нестандартних технічних та логістичних рішень. Французька контейнерна лінія «CMA CGM» залишилася задоволеною сервісом, якістю та термінами доставки, тому має намір продовжити співпрацю з АСК «Укррічфлот» і виконати ще кілька таких поставок для комбінату «Запоріжсталь», використовуючи контейнерне судно компанії[3].
Характеристики
Розташування: 310 км від гирла річки Дніпро.
Територія: 39,7 га.
Навігація: березень — листопад.
Максимальна осадка суден: 4 м.
Вантажних причалів — 13.
Адреса
Вантажний термінал
Запорізький річковий порт, Державне підприємство Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» 69000, м. Запоріжжя, Парковий бульвар, 1/2
Пасажирський термінал
Вокзал річкового порту: м. Запоріжжя, вул. Портова, 1,
Підрозділи
Транспортні послуги
Від станції Імені Анатолія Алімова відгалужена електрифікована залізнична лінія до вантажної станції Запорізької дирекції Придніпровської залізниці Порт-Велике Запоріжжя поруч з вантажним терміналом річкового порту.
ДП «Адміністрація річкових портів» на приміських лініях здійснює перевезення мешканців міста Запоріжжя до садово-городніх ділянок м. Запоріжжя під час навігації[4].
Компанія «Річковий трамвайчик» пропонує під час навігації один з найбільш чудових видів відпочинку в місті Запоріжжя — захоплюючі прогулянки по річці Дніпро на борту комфортабельних теплоходів[5].
До річкового порту курсують автобуси: № 19, 40, 40а, 80, 89. Під час навігації до садово-городніх ділянок призначаються додаткові рейси тролейбусів.
Див. також
Примітки
- Історія Запорізького річкового порту
- В Запорізький річковий порт прибув супер-кран для ПАТ «Запоріжсталь» (фото), — Индустриалка, 2016-09-09 (рос.)
- Співпраця комбінату «Запоріжсталь» між Запорізьким річковим портом та французькою контейнерною лінією «CMA CGM» розширюється[недоступне посилання з липня 2019]
- Розклад руху приміських теплоходів від річкового порту
- Офіційний сайт компанії «Річковий трамвайчик» (рос.)
Посилання
- Запорізький річковий порт на Google мапі
- Запорізький річковий порт ДП Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» на panoramio.com
- Запорожский речной порт
- Запорожский речной порт
- Схема маршрутів катерів на сайті Еasyway
- В 2019 году перевозки металлопродукции по Днепру выросли на треть