Задуброва

Розташування

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 12 км на північ від Перемишля та 61 км на схід від Ряшева.

Історія

До 1772 р. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 40 будинків і 356 жителів, 225 були греко-католиками, 119 — римо-католиками, а 12 — юдеями.[2]

У 1934-1939 рр. село належало до ґміни Радимно Ярославського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 350 мешканців, з них 300 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків[3].

В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом. 16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (128 осіб — 33 родини)[4]. Решту в 1947 р. депортовано на понімецькі землі.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 499 111 355 33
Жінки 468 103 283 82
Разом 967 214 638 115

Церква

У 1660 р. українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Успіння Пр. Богородиці. Мала філіяльний статус, належавши до парафії Святе Перемиського деканату (після Першої світової війни — Радимнянського деканату) Перемишльської єпархії. Після виселення українців церква служила костелом до 1984 р., коли була пересунута на кількадесят метрів, а на колишньому місці побудований костел. Надалі церкву перенесуть на цвинтар для використання під каплицю.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Задуброва

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Zadąbrowie 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 219. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  4. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.