Замок у Крупе

Засновником замку в Крупе в 1492 році вважається шляхтич Єжи Крупський герба «Корчак».

Наступний власник замку Зборівський оточив замок навісними стінами з бійницями для стрільців, розбудував його. Відомо, що замок мав чотири фортифікаційні вежі, прикрашені гербом «Ястшембець», а також браму[2]. Крім того, замок захищав рів із водою та підйомний міст. У 1577 р. Крупе став власністю Холмського каштеляна Павла Ожеховського, який почав розширювати замок палацовою прибудовою, надав будівлі стилю епохи Відродження.

У 1648–1651 рр. архітектура замку була ушкоджена артилерійськими обстрілами козацької навали війська Богдана Хмельницького з татарами, а в 1655 р. під час Північної війни 1655—1660 рр. замок постраждав від нападу армії шведів. Він часто змінював власників, переживав військові напади і пожежі, і знову — відновлення[3].

Один із власників замку на прізвище Рей близько 1780 року побудував поруч із замком маєток, що зберігся донині[4].

Після збройних подій повстання, пов'язаного з Поділом Речі Посполитої й пожежі в 1794 р. замок не відновлювали.

Під час Другої світової війни у ХХ ст. німці використовували цей замок, розібрали північну частину його стін[4].

У 1962 році збережені руїни замку консервували музейні працівники, частково почали оновлювати замок. 1500 експонатів, знайдених під час розкопок на території замку, знаходяться у краєзнавчому музеї міста Краснистав.

• Єжи Крупський (*1472—†1548) шляхтич гербу «Корчак»,
• Павло Ожеховський (бл.1550—†1612) шляхтич гербу «Рогаля»,
• Самійло Зборовський (—†1584) шляхтич гербу «Ястшембець»,
• Самуель Гноїнський,
• Немирич,
• Бучацький,
• Рей.

Замок складається з палацу та фортифікації, бастеї. Головна частина замку була споруджена на площі, план якої був оточений внутрішнім оборонним ровом. Довкола територію оточували муровані стіни, утворюючи бастіон із баштами, а також болото й ставок. Першим розбудовано північно-західне крило. Будівля була увінчана парапетом, аркадами; на першому поверсі з каменю півколонами від підлоги — цегляні стовпи. У цій частині замку були представницькі приміщення, зали. Житлові приміщення знаходились у сусідній західній вежі. Південно-західне крило, закрите у внутрішній двір, побудоване у 1604—1608 роках[3]. На першому поверсі розташовувались також підсобно-господарські приміщення, а нагорі — кімнати відпочинку, їдальня. Крім того, це крило було завершено мансардою, аттикою. Фасади елевації, виконані в техніці сграффіто, охороняв її кордоновий карниз. Вікна були рустовані, обрамлені ритмічно.

До замку вів підйомний міст — вхід через ворота на великий двір-колодязь. В цілому будівля мала оборонний характер з бастіонами на кутах споруди на квадратному фундаменті. Надбрамна башта мала вікна для стрільців (бійниці й оглядові місця), на першому поверсі були розташовані склепіння вітальні. Пізніше над воротами був встановлений барельєф із зображенням герба «Ястшембець». Нижче рівня віталень, нижче жител слуг замку і майстерні з ремісниками, знаходилися стайні.

Французький художник Адам Леру зробив докладний малюнок замку Крупе (його альбом був виданий у 1857—1860 роки Департаментом літографії Адольфа Пецка в Варшаві)[5].

В ілюстрованому щорічнику Ян Стифі в 1863 році опублікував зображення замку Крупе (гравюра на дереві)[6].

• Список замків Польщі (перелік)

• Tomasz Jurasz: Zamki i ich tajemnice. Warszawa: Wydawnictwo Iskry, 1972 r. (пол.)
• Irena Rolska-Boruch: Murowane zamki i dwory w ziemi chełmskiej w wiekach XVI i XVII. (пол.)
• Irena Rolska-Boruch: «Domy pańskie» na Lubelszczyźnie od późnego gotyku do wczesnego baroku. Wydawn. KUL, 1 sty 2003 r. — str. 280, 2003. (пол.)

• Zamek w Krupe-Bastejowy zamek szlachecki (пол.)