Замок у Крупе

Замок Крупе (пол. Zamek w Krupem) — палацовий замок у селі Крупе (Красноставський повіт, Польща). Цей замок розташований був на порубіжжі, і ніс прикордонну службу. Руїни цієї фортеці розташовані на дорозі з міста Холм у місто Краснистав.

палацовий замок у Крупе
Zamek w Krupe
вид палацу замку Крупе
палацовий замок у Крупе
палацовий замок у Крупе (Польща)
Країна Польща
Територіальна одиниця Красноставський повіт
Місцезнаходження Крупе
51°01′ пн. ш. 23°13′ сх. д.
Стиль епохи відродження
Засновник Єжи Крупський
Час заснування середньовіччя
Спорудження 14 століття
Відомі мешканці Крупські (до 1577 р.), Ожеховські (після 1577 р.), Самійло Зборовський, Самуель Гноїнський, Немирич, Бучацький і Рей.
Сучасний стан законсервований музей, відкритий відвідувачам, 1500 експонатів палацу у краєзнавчому музеї Краснистава
Розташування біля автотраси «Краснистав — Рейок»
Власник викупив у держави приватний власник

примітки
  • номер реєстрації A/309
    від
    24.05.1956,
    7.04.1967,
    26.03.1991[1]
 палацовий замок у Крупе у Вікісховищі

Історія

Засновником замку в Крупе в 1492 році вважається шляхтич Єжи Крупський герба «Корчак».

Наступний власник замку Зборівський оточив замок навісними стінами з бійницями для стрільців, розбудував його. Відомо, що замок мав чотири фортифікаційні вежі, прикрашені гербом «Ястшембець», а також браму[2]. Крім того, замок захищав рів із водою та підйомний міст. У 1577 р. Крупе став власністю Холмського каштеляна Павла Ожеховського, який почав розширювати замок палацовою прибудовою, надав будівлі стилю епохи Відродження.

У 16481651 рр. архітектура замку була ушкоджена артилерійськими обстрілами козацької навали війська Богдана Хмельницького з татарами, а в 1655 р. під час Північної війни 1655—1660 рр. замок постраждав від нападу армії шведів. Він часто змінював власників, переживав військові напади і пожежі, і знову — відновлення[3].

Один із власників замку на прізвище Рей близько 1780 року побудував поруч із замком маєток, що зберігся донині[4].

Після збройних подій повстання, пов'язаного з Поділом Речі Посполитої й пожежі в 1794 р. замок не відновлювали.

Під час Другої світової війни у ХХ ст. німці використовували цей замок, розібрали північну частину його стін[4].

У 1962 році збережені руїни замку консервували музейні працівники, частково почали оновлювати замок. 1500 експонатів, знайдених під час розкопок на території замку, знаходяться у краєзнавчому музеї міста Краснистав.

Власники

Опис замку

Замок складається з палацу та фортифікації, бастеї. Головна частина замку була споруджена на площі, план якої був оточений внутрішнім оборонним ровом. Довкола територію оточували муровані стіни, утворюючи бастіон із баштами, а також болото й ставок. Першим розбудовано північно-західне крило. Будівля була увінчана парапетом, аркадами; на першому поверсі з каменю півколонами від підлоги — цегляні стовпи. У цій частині замку були представницькі приміщення, зали. Житлові приміщення знаходились у сусідній західній вежі. Південно-західне крило, закрите у внутрішній двір, побудоване у 1604—1608 роках[3]. На першому поверсі розташовувались також підсобно-господарські приміщення, а нагорі — кімнати відпочинку, їдальня. Крім того, це крило було завершено мансардою, аттикою. Фасади елевації, виконані в техніці сграффіто, охороняв її кордоновий карниз. Вікна були рустовані, обрамлені ритмічно.

До замку вів підйомний міст — вхід через ворота на великий двір-колодязь. В цілому будівля мала оборонний характер з бастіонами на кутах споруди на квадратному фундаменті. Надбрамна башта мала вікна для стрільців (бійниці й оглядові місця), на першому поверсі були розташовані склепіння вітальні. Пізніше над воротами був встановлений барельєф із зображенням герба «Ястшембець». Нижче рівня віталень, нижче жител слуг замку і майстерні з ремісниками, знаходилися стайні.

Французький художник Адам Леру зробив докладний малюнок замку Крупе (його альбом був виданий у 1857—1860 роки Департаментом літографії Адольфа Пецка в Варшаві)[5].

В ілюстрованому щорічнику Ян Стифі в 1863 році опублікував зображення замку Крупе (гравюра на дереві)[6].

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

  • Tomasz Jurasz: Zamki i ich tajemnice. Warszawa: Wydawnictwo Iskry, 1972 r. (пол.)
  • Irena Rolska-Boruch: Murowane zamki i dwory w ziemi chełmskiej w wiekach XVI i XVII. (пол.)
  • Irena Rolska-Boruch: «Domy pańskie» na Lubelszczyźnie od późnego gotyku do wczesnego baroku. Wydawn. KUL, 1 sty 2003 r. — str. 280, 2003. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.