Крупе

Після 1434 року адміністративно селище Крупе входить до складу Руського воєводства Королівства Польського. Етнічно — Холмщина[4].

Спочатку тут був невеликий укріплений дім садиби Крупських, їхнього родового гнізда (пол. dziedzictwo Krupskich[5]). Потім, у 1492 р. шляхтич Єжи Крупський тут заснував замок (першу фортифікаційну споруду в північно-східній частині замку)[6].

У 1577 р. замок Крупе був куплений в сімейну власність Ожеховських (Оріховських). У розпорядженні Оріховських замок залишався до 1644 р., після чого, їх власниками були: Самуель Зборовський, Самуель Гноїнський[7]; Немирич, Бучацький-Творовський[8] і Рей.

Ожеховські розширили замок і оточили його ровом з водою, спорудили розкішну резиденцію в стилі епохи Відродження. У першу чергу розширено було північно-західне крило. Будова була увінчана парапетом, арковими галереями на обох поверхах, кам'яними напів колонами, цегельними стовпами. У дворі замку були приміщення. Житлова частина оформлена в сусідній західній вежі. Південно-західне крило — закритий внутрішній двір, він збудований в 1604–1608 роки. Кімнати й зали замку — просторі. Крило увінчане парапетом. Фасад виконаний у техніці «Сграффіто». В'їзд у замок — через підйомний міст, далі через ворота можна в'їхати у великий двір. По кутах замку — бастіони, у стінах — оборонні амбразури. Над в'їзними воротами Самійло Зборовський встановив барельєф свого герба «Ястржембець», він же й побудував 7 веж замку. У 1648–1651 рр. архітектура замку була ушкоджена навалою козацького війська Хмельницького з татарами, а в 1655 р. — від нападу армії шведів (т. зв. польсько-шведська «Північна війна» 1655-1660 рр.). З 1670 г. до кінця XVIII століття не змогли відновити напівзруйнований маєток власники, що послідовно ним володіли: Немиричі, Бучацькі-Творовські[8] і Реї (Ян Міхал Рей набув маєток правом «кадука» в 1774 році[9] після смерті N. Бучацького-Творовського, який не мав нащадків[10]).

Після 1795 р. село Крупе за адміністративним поділом входило у склад Російської імперії Царства Польського Люблінського воєводства, після 1837 р. — до Люблінської губернії гміни с. Руднік (пол. Rudka) Красноставського повіту (в рос. уезд), судового округу й поштової експедиції Красностав[11]. У селі Крупе було Початкове училище «Крупське» (рос. Крупское)[12] і церковна парафія (настоятель священик Антоній Носкович)[13].

Наприкінці XVIII ст. замок був відреставрований, і в 1779 р. Ян Міхал Рей відновив маєток Крупе. У 1840 г. маєток перебудований у класичному стилі, садиба побудована з цегли й каменю, яка має багатий архітектурний вигляд.

У 1827 р. — було 27 будинків (137 жителів) із національним складом — українці (русини)[14].

У 1905 р. було 80 дворів (987 жителів): православних 435, римо-католиків 537, юдеїв 15. У селі діяла церква й гмінне училище[15].

У 1921 році село входило до складу гміни Рудка Красноставського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[16].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

В 1962 р. залишки руїн замку й чудового баронського особняку частково були укріплені й оновлені. Музей м. Красностав зберігає 1500 експонатів із замку Крупе. Приватний власник займається відновленням колишньої ошатності замку Крупе, і туристична участь у двох подіях на рік у замку Крупе сприяє його відродженню. Державна влада Польщі (муніципалітет м. Красностав) його офіційно включили в туристичні маршрути, очищена територія, проводять підсвічування, у підніжжя замку є паркінг (вхід вільний). Біля замку в червні проходить фольклорний концерт і розвага пускання вінків на воду в ніч Івана Купала, у серпні проводиться ярмарок «Подзамче» (товари народного мистецтва й ремесел, регіональні страви кухні, молодіжні ансамблі, комедіанти й т.п.).

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 89 будинків та 627 мешканців, з них[16]:

• 306 чоловіків та 322 жінки;
• 331 православний, 269 римо-католиків, 27 юдеїв;
• 242 українці (русини), 385 поляків.

У 1943 році в селі проживало 663 українці та 252 поляки[2].

У 2007 р. — 728 мешканців (360 жін. та 369 чол.)[17].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][18]:

Замок у с. Крупе

Маєток у с. Крупе

• Руїни замку XVI ст. (в державному реєстрі історичних пам'яток — KOBiDZ);
• Двір маєтку XVIII ст., розташований у парку поруч із замком;
• Стародавня кам'яна піраміда поблизу замку на горі (у лісі) — т. зв. «Аріанська могила».

• Список замків Польщі
• Замок Крупе

• Krupe, стор. 729 том IV, «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» … toponimy z obszaru Rzeczypospolitej Obojga Narodów, 1880—1902 r., w Warszawie przez Filipa Sulimierskiego, Bronisława Chlebowskiego i Władysława Walewskiego. (пол.)
• Крупе, стр. 223 № 22 (стр. XIX), «Справочная книжка Люблинской губернии», ред. книжки К. Чернецкий, изд. Люблинской губернской типографией по распоряжению губернского начальства, г. Люблин, 1905 г. (рос.)
• Krupe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 729. (пол.).— S. 729. (пол.)
• Tomasz Jurasz, «Zamki i ich tajemnice». Warszawa, Wydawnictwo Iskry, 1972 r. (пол.)
• (пол.)Sławomir Braniewski, Parafia unicka pw. św. Jana Ewangelisty w KrupemPDF (Wydawnictwo „ROMAR”), NR 3 (37) 2016 NESTOR Czasopismo Artystyczne — S.6-10. — ISSN 1898-1801