Запорізька атомна електростанція

Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалено в 1978 році.

У 1981 р. почалося поетапне спорудження блоків станції. Протягом 1984—1987 р. уведені в експлуатацію чотири енергоблоки.

У 1989 р. став функціонувати п'ятий енергоблок, а шостий — лише в 1995 році, після скасування мораторію на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Запуск шостого блоку Міжнародний інститут фінансів і економічного партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема». Ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.

Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт-год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.

За підсумками роботи у 2000 р. Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.

На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Його технологія базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проєктний обсяг сховища — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.

Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є держпідприємство «НАЕК» Енергоатом, яке отримує ядерне паливо за контрактами з компаніями ТВЕЛ (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). Енергоатом експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.

ЗАЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×750 кВ та 1×330 кВ.

У січні 2021 року сталась історична подія, коли Запорізька атомна електростанція вперше у своїй історії вийшла на повну проєктну потужність. Це відбулось після завершення планового ремонту 5-го енергоблоку та завдяки введенню в експлуатацію лінії електропередачі 750 кВ від ЗАЕС до підстанції «Каховська», що дозволило видати повну потужність станції 6000 МВт у енергосистему України. До введеня нової лінії потужність станції мала мережеве обмеження у 5300МВт.[1][2]

На сьогоднішній день діє тільки одне сховище для відпрацьованого ядерного палива — пристанційне сухе сховище (ССВЯП) на Запорізькій АЕС (уведено в експлуатацію в 2001 р). Цей майданчик призначений тільки для палива, що забирається з реакторів ЗАЕС.

Паливо Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС вивозиться до Росії: на переробку (з реакторів ВВЕР-440 РАЕС) та на тривале зберігання (з реакторів ВВЕР-1000). Планується, що в майбутньому паливо з цих АЕС буде зберігатися на території України в централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Зоні відчуження ЧАЕС. Згідно з проєктом ЦСВЯП, затвердженим КМУ, його вартість становить 37 млрд грн. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП орієнтовно 2033—2034 р. (16,5 років від початку реалізації проєкту).[3]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

З третього по 15 листопада 2020 року інспектори МАГАТЕ проводять чергову планову інспекцію енергоблока № 5.[11]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

• 3 листопада 2014 р. — аварія на третьому блоці АЕС в системі видачі електроенергії. Аварія не пов'язана з реактором.[12] 5 листопада 2014 р. аварію ліквідовано.
• В ніч з 3 на 4 березня 2022 р.— через обстріл російськими військами в перший енергоблок сталася пожежа. О 6:20 пожежу було ліквідовано.

Сонячна електростанція потужністю 13,6 МВт з'явиться на території Запорізької АЕС у районі водойми-охолоджувача. Сонячну електростанцію розмістять на території гідротехнічних споруд між ставком-охолоджувачем та водосховищем. Станція складатиметься з 5 тисяч сонячних панелей і займатиме 37 гектарів.[13]

• 
  Вид на перші чотири енергоблоки
• 
  Перший і другий енергоблоки
• 
  Типова багатоповерхівка міста Енергодар
• 
  Вид на станцію з протилежного берега Дніпра

• Ядерна енергетика України
• Список електростанцій України

• Сайт ЗАЕС^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Запорізька АЕС відновила роботу третього енергоблоку // Економічна правда
• Аварія на Запорізькій АЕС: що сталось і як пояснює інцидент влада // ТСН
• "Енергоатом" планує побудувати нові енергоблоки на ЗАЕС та ЮУАЕС. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 10 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2018.
• Наприкінці року на Запорізькій АЕС буде введений в промислову експлуатацію комплекс з переробки РАВ. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
• На Запорізькій АЕС вивчають можливість будівництва двох заміщуючих енергоблоків. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.