Заславське князівство
Заславщина, Заславське князівство (герцоґство), Князівщина Заславських — земля, що належала князівській родині Заславських. Урядовий центр — місто Заслав. В другій половині XVI століття до складу Заславщини входили Заславська, Верхівська, Білогородська і Почапецька волості. Наприкінці XVI століття на території Заславщини з'являються нові міста: Красний Корчик (1596 рік), Шепетівка (1619 рік), Славутин і Ташків (1633 рік).
Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королеві. На Заславщині безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння відносилася до засадничих елементів княжого права. На території отчини князь міг (за Наталею Яковенко):
а) оголошувати устави, тобто власні розпорядження, надавати жалувані грамоти своїм підданим на землеволодіння під окресленими умовами служби, встановлювати незалежні від держави податки, повинності, пільги тощо;
б) чинити суд над підданими, аж до смертної кари. |
Окрім того кн. Заславські, яко «головні княжата» виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а не скажімо під стягом землі (у цьому випадку Волині).
Територія
Заславська волость
|
Верхівська волость
- Верхів місто
- Верхів село
- Оженин
- Стадники
Білогородська волость
- Білогородка місто
- Бабковичі
- Бебчинці
- Бісівка
- Булаївці
- Волиця Булаєвська
- Волиця Зеленських
- Волиця Минцева
- Голотківці
- Дубовці
- Заруддя
- Зелена
- Колк Великий
- Колк Малий
- Криворудка
- Мацевичі
- Медведівка
- Никошівці
- Нове Село
- Орлинці Поляниковського селища
- Пузирки І
- Пузирки ІІ
- Рубленці
- Салиха
- Свиридівці
- Смаглець
- Суховжинці
- Тарнівка
- Хрестівка
- Чижівка
- Чаплинці
- Чолгузів
- Якимівці
Див. також
Примітки
- За текстом акту поділу володінь між князями Янушем та Михайлом Заславськими (1581 рік).
Бібліографія
- Ігор Тесленко. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-Східної Волині. // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Київ, 2009. — Т. 19, кн. 1. — С. 233—257.
- Ігор Тесленко. Заславська замкова книга XVI століття // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Ізяслав — Острог, 2006.
- Віктор Атаманенко. Міста Заславщини на початку XVII століття // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Ізяслав — Острог, 2006.
- Владислав Берковський. Характерні риси економічного розвитку Заславщини у XVI—XVIII ст. // Пересопницьке Євангеліє — видатна пам'ятка української національної культури. Ізяслав—Острог, 2011.
- Ярослав Кукуріка. Адміністративно-територіальні перетворення Заславщини в складі Російської імперії // Гілея: науковий вісник. Вип. 55. 2011.