Захар Прилєпін

Захар Прилєпін (рос. Захар Прилепин, справжнє ім'я: Євген Миколайович Прилєпін; нар. 7 липня 1975 року, село Ільїнка, Скопинський район, Рязанська область) російський політик, письменник, журналіст, публіцист за переконаннями є націонал-більшовиком. Голова політичної партії «За правду» з 1 лютого 2020 року. Член Центрального штабу Загальноросійського народного фронту.[4]

Захар Прилєпін
рос. Захар Прилепин
Ім'я при народженні Євген Миколайович Прилєпін
Псевдо Захар
Народився 7 липня 1975(1975-07-07)[1][2] (46 років)
Ільїнка (Скопінський район), Скопінський районd, Рязанська область, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність письменник, журналіст, терорист
Галузь письменник і політик
Alma mater Школа міліції при Нижегородської академії МВС Росії
Нижегородський державний університет
Знання мов російська[3]
Учасник Перша чеченська війна, Дагестанська війна і Війна на сході України
Членство Ізборський клуб і Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання
Роки активності 2003 — н.в.
Жанр проза
Magnum opus Патологіїd
Посада головний редактор і депутат Державної Думи РФ
Військове звання
Майор ВС ДНР
Партія Загальноросійський народний фронт
«За правду»
Нагороди

Премія Уряду Російської Федерації в галузі культури
Премія «Ясна Поляна (премія)» (2007)
Премія «Супер−Нацбест» (2011)
Премія «Велика книга» (2014)

IMDb ID 3426827
Сайт zaharprilepin.ru

Заступник художнього керівника МХАТ із літературної частини. Член партія «Інша Росія» Едуарда Лимонова (1996—2018). Майор, підтримує терористичні угруповання ДНР та ЛНР, декларує свою участь у збройних формуваннях на тимчасово окупованій РФ території Донбасу. Численні публікації та усні заяви Прилепіна розцінюються як екстремізм. Лауреат премії Уряду Росії в галузі культури і ряду інших премій.

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[5].

Життєпис

Нелітературна діяльність

Після служби в армії навчався в школі міліції і служив в ОМОН.

У 1996 році брав участь у першій російсько-чеченській війні.

У 1999 році взяв участь у бойових діях у Дагестані та другій російсько-чеченській війні.

Захар Прилєпін з 2014 року в складі збройних формувань особисто брав участь у війні на сході України.

З грудня 2015 за серпень 2018 року Прилєпін є радником так званого «голови ДНР», Олександра Захарченка[6].

З жовтня 2016 року обіймає посаду заступника командира «батальйону» з роботи з особовим складом ДНР у званні «майора».[7]

З жовтня 2016 року — член Громадської ради при Міністерстві культури Російської Федерації[8].

16 лютого 2017 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо Євгенія (Захара) Прилєпіна за звинуваченням в «участі у діяльності терористичної організації» (ч. 1 ст. 258-3 КК України) та «фінансування тероризму» (ч. 1 ст. 258-5 ККУ). Він підозрюється в пособництві незаконному збройному формуванню самопроголошеної «Донецької народної республіки».

За підсумками 2017 року як «Письменник року в Росії» Захар Прилепін розділив перше місце з Борисом Акуніним і Дариною Донцовою[9], і знову став самим згадуваним у російських ЗМІ письменником.

Твори Прилєпіна видавалися англійською, німецькою, французькою, італійською, китайською, датською, норвезькою, польською, болгарською, румунською, вірменською мовами.

2017 року брав участь у президентських внутрішньопартійних виборах, але поступився Павлу Грудинину[10].

29 листопада 2018 року увійшов до складу штабу Загальноросійського народного фронту[11]. Через це був виключений з політичного руху в якому складався раніше.

Про себе

До сих пір я був вдалішим за вас всіх...

Вам хотілося б говорити, що я «перефарбувався» - але я з року в рік публікую свої статті, написані в 1996, 1999, 2001 і 2010 роках: там рівно те ж саме, що я говорю сьогодні...

...я гарний російський письменник, дуже гарний російський письменник і навіть найкращий російський письменник ... Мої романи перекладені на 22 мови. Я знаю тисячі європейців і американців, я дав там сотні інтерв'ю, і сотні газет виходили з моїми портретами. Я був в кращих ресторанах всього світу і ні в чому собі не відмовляв ... я прочитав більше книжок, ніж будь-хто з вас ...[12]

Відгуки

  • Численні оглядачі відзначили, що у заявлений Прилепіним термін його знаходження у Донбасі в ролі «комісара батальйону» сепаратистів він насправді давав концерти у різних містах Росії.
  • Одне із завдань Прілепіна, як вважає політолог А.Піонтковський та інші оглядачі — це мобілізація нових «моторил». Саме тому він знаходиться не в Донбасі, а в турне по містах Уралу і Сибіру. Агітувати нову хвилю «живої сили» — російських маргіналів їхати воювати в Донбас.[13]
  • Літературне агенство 'Wiedling Literary Agency', яке знаходиться у Німеччині і представляє інтереси російськомовних письменників на Заході, вирішило припинити представляти права літературних творів Захара Прілепіна. Агентство прийняло таке рішення в зв'язку з отриманням Прилепіним посади заступника командира «батальйону» самопроголошеної «Донецької народної республіки».
    - Агентство продовжує виконувати свої контрактні обов'язки перед усіма партнерами-видавництвами, які публікують твори Прілепіна у перекладах — повідомив глава 'Wiedling Literary Agency' Томас Відлінг проте свої можливі прибутки з цих послуг агентство пожертвує міжнародній правозахисній компанії Amnesty International".[14]

Політика

19 вересня 2021 року на виборах до Держдуми РФ обраний депутатом від партії "Справедлива ​​Росія – за правду"[15].

Бібліографія

  • «Патології» (роман) 2004 изд. «Андреевский флаг»
  • «Санькя» (роман) 2006 изд. «Ad Marginem»
  • «Грех» (роман) 2007 изд. «Вагриус»
  • «Ботинки, полные горячей водкой» (сборник рассказов) 2008 изд. «АСТ»
  • «Я пришёл из России» (эссе) 2008 изд. «Лимбус Пресс»
  • «Война» (антология рассказов) 2008 изд. «АСТ»
  • «Terra Tartarara. Это касается лично меня» (Авторский сборник публицистики) 2009 изд. «АСТ»
  • «Именины сердца. Разговоры с русской литературой» (Авторский сборник интервью с писателями и поэтами) 2009 изд. «АСТ»
  • «Революция» (антология рассказов) 2009 изд. «АСТ»

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136416756 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Babelio — 2007.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Захар Прилепин // Загальноросійський Народний Фронт
  5. Центр «Миротворець»: Прилєпін Євген Миколайович
  6. Захар Прилепин представил в Донецке книгу о событиях в Донбассе. // «НТВ». 21 червня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.(рос.)
  7. Російський письменник став заступником командира «батальйону» бойовиків «ДНР». Процитовано 13 лютого 2017.
  8. Додаток до наказу Міністерства культури Російської Федерації від 05.10.2016 № 2248 «Склад громадської ради при Міністерстві культури Російської Федерації». Оголошено новий склад Громадської ради при Міністерстві культури // Міністерство культури Російської Федерації, 07.10.2016
  9. ВЦИОМ опублікував рейтинг найпопулярніших російських акторів, музикантів і письменників. ТАСС (рос.). Процитовано 15 січня 2018.
  10. [https://meduza.io/news/2017/12/01/levyy-front-vydvinul-v-prezidenty-direktora-sovhoza-imeni-lenina-pavla-grudinina директор Радгоспу імені Леніна» висунутий в Президенти Росії Meduza, 01.12.2017
  11. ЗНФ підбив підсумки першої п'ятирічки і оновив керівництво 29.11.2018
  12. Письмо из провинции лучшим людям
  13. Андрій Піонтковський: Оказался наш Трампец… 20-02-2017
  14. Бі-бі-сі: Литературное агентство отказалось представлять Прилепина. 17.02.2017
  15. Бойовики Бородай і Прилєпін стануть депутатами російської Держдуми. 24 Канал (укр.). Процитовано 23 вересня 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.