Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»

У березні 2014 року, під час російської інтервенції до Криму, підрозділами Збройних сил Російської Федерації було захоплено українські бурові вишки «Петро Годованець» і «Україна» (відомі як «вишки Бойка»), що належали Чорноморнафтогазу.[1] Вишки на той час знаходилися у територіальних водах України на Одеському газовому родовищі.

Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»
Анексія Криму
Дата: березень 2014 — дотепер
Місце: територіальні води України Одеського газового родовища і Голіцинського родовища
Результат: Дві бурові вишки відбуксировані до Криму
Сторони
 Україна  Росія
Військові формування
з 2015:
 Військово-морські сили
з 2017:
 Повітряні сили
 ВМФ РФ
 Десантні війська

 Морська піхота

 ГРУ РФ

У грудні 2015 року бурові платформи були переміщені до Голіцинського родовища біля узбережжя Криму.

Передумови

За повідомленням Юрія Продана, Україна інвестувала у «Чорноморнафтогаз» порядка 12 млрд. гривень.[2] На морському шельфі Одеського газового родовища було розміщено дві самопідіймальні плавучі бурові установки: В312 – «Петро Годованець» (побудовану у 2010 році) та В319 – «Україна» (побудовану у 2012 році).[3] Разом з буровими вишками були куплені два нових шельфових судна — буксири «Федір Урюпін» та «Мис Тарханкут».[4]

Перебіг подій

19 березня 2014 року міністр енергетики України Юрій Продан повідомив, що дві бурові установки, що належали українській компанії «Чорноморнафтогаз», були захоплені російськими військами.[2]

Розслідування Інформнапалму, що було оприлюднене у вересні 2015 року, виявило що бурові установки були захоплені десантниками 104-го десантно-штурмовго полку Повітрянодесантних військ РФ.[5] Головним фігурантом розслідування став військовослужбовець полку Іван Козлов.

Орієнтновно у кінці жовтня - початку листопада 2015 року на вишках були вимкнені транспондери — система ідентифіцкаії суден AIS, що передає габарити, курс та інші дані в радіоефір.[4]

14 грудня 2015 року з'явилося повідомлення, що вишки були відбуксирувані до Криму.[6] Завдяки аналізу переміщення захоплених раніше українських буксирів «Федір Урюпін» та «Мис Тарханкут», вдалося встановити, що вишки були відбуксирувані ще 7-8 грудня на Голіцинське родовище до узбережжя Криму.[4] Бурові платформи під час транспортування супроводжувалися сторожовим катером Прикордонної служби ФСБ РФ і ракетним катером Чорноморського флоту, які відігнали турецьке судно, що трапилося їм на шляху.[1]

15 грудня 2015 року корабель «Переяслав» і водолазне судно «Нетішин» Військово-морських сил України терміново вийшли у море в район вишок. Прибувши на місце, шлях «Нетішину» перегородив прикордонний сторожовий корабель проекту 22460 «Аметист», бортовий номер 055, і в результаті переговорів з російського корабля передали застереження покинути район. Підійшов також російський ракетний катер «Р-109» бортовий номер 952, і, маневруючи, показував, що готовий до атаки. На борту «Нетішина» зіграли боєготовність 1, але із Південної військово-морської бази у Миколаєві отримали наказ відійти. «Нетішин» покинув район.[7]

Чергове розслідування Інформнапалму, опубліковане 8 січня 2016 року, показує що вишки на той час досі знаходилися під охороною російських десантників, а також військовослужбовців 25-го полку спецпризначення ГРУ, з якого ідентифікований Олександр Алімов, і морської піхоти РФ — 810-ї бригади морської піхоти, з якої був опізнаний Данило Моргунов.[3]

Наслідки

1 квітня 2014 року Генеральна прокуратура України почала розслідування в рамках кримінальної справи щодо факту злочинного загарбання українських державних вишок. Внаслідок клопотання старшого слідчого рішенням суду від 23 грудня 2015 було накладено арешт на бурові установки «Петро Годованець» та «Україна».[3]

Подальші інциденти

На початку грудня 2016 року, за словами військового прокурора України Анатолія Матіоса, ракетний катер ВМФ РФ змусив відійти корабель Прикордонної служби України.[1] За повідомленням російських ЗМІ, бурові установки охороняв фрегат «Пытливый».[1] Порушуючи встановлені міжнародні правила мореплавства, російське командування уже вкрадених ними українських бурових платформ відмовилось відповідати на загальноприйнятому радіочастотному каналі на запити українських прикордонників.[8][9]

27 січня 2017 року водолазне судно «Почаїв» Військово-морських сил України було обстріляне із захопленої бурової вишки, прес-служба опублікувала фото пошкоджень корабля.[10][11][12]

1 лютого 2017 року транспортний літак Ан-26 Збройних сил України, перебуваючи у виключній (морській) економічній зоні України, був обстріляний з захопленої вишки стрілецькою зброєю.[13][14][15]

Станом на березень 2020 року Морська охорона ДПСУ фіксувала факти здійснення незаконної діяльності РФ у виключній (морській) економічній зоні України: під час планового патрулювання та здійснення контролю за дотриманням законодавства України в прилеглій та виключній (морській) економічній зоні тактичною групою кораблів Морської охорони Держприкордонслужби за підтримки прикордонної авіації обстежено, в тому числі, райони газоконденсатних родовищ. В Одеському родовищі виявлено та розпізнано самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ) «Україна», перейменована окупаційною владою анексованого Криму у «Крим-1», та СПБУ «Таврида». На обох бурових установках наявні ознаки продовження промислової діяльності, підняті прапори країни-агресора. Із наближенням до родовища на 5 морських миль, спостережна вахта кораблів Морської охорони розпізнала ракетний катер «Ивановец» ЧФ РФ (проєкту 1241 «Молния»), який патрулював поряд[16][17].

Матеріали

  • Рейдерство й тероризм РФ. «Вишки Бойка» як індикатор військових викликів на морі[7] // ІнформНапалм, 16 липня 2016

Див. також

  • Обстріл росіянами цивільного судна «Верещагино»[18]

Примітки

  1. Шрамович, В'ячеслав (3 лютого 2017). Анексовані вишки: історія газових платформ біля Одеси. BBC Україна (en-GB). Процитовано 4 лютого 2017.
  2. Сепаратисты в Крыму захватили буровые вышки "Черноморнефтегаза". Процитовано 29 січня 2017.
  3. Куди Росія перемістила загарбані українські «вишки Бойка» вартістю $800 млн? - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 8 січня 2016. Процитовано 29 січня 2017.
  4. «Вишки Бойка» знайшли по треках буксирів і фото військовослужбовців РФ - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 25 січня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  5. Бурові "Чорноморнафтогазу" захоплювали десантники 104 полку ПДВ РФ - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 18 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2017.
  6. Росія перемістила "вишки Бойка" ближче до Криму. LB.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  7. Рейдерство й тероризм РФ. «Вишки Бойка» як індикатор військових викликів на морі - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 16 липня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  8. Zaxid.net. Бурові вишки України у Чорному морі незаконно використовують під прапором РФ, – Анатолій Матіос. ZAXID.NET. Процитовано 4 лютого 2017.
  9. Бурові вишки України у Чорному морі незаконно використовують під російським прапором – Матіос - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 4 лютого 2017.
  10. Російські снайпери обстріляли українське судно. Українська правда. Процитовано 1 лютого 2017.
  11. Судно "Почаїв" обстріляли з бурових платформ у Чорному морі (фото). LB.ua. Процитовано 1 лютого 2017.
  12. Українське судно Почаїв обстріляли з бурових платформ РФ у Чорному морі. ua.112.ua (uk-UA). Процитовано 1 лютого 2017.
  13. Міноборони: у Чорному морі обстріляли транспортний літак ЗСУ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 лютого 2017.
  14. Український літак обстріляли над морем із захоплених РФ вишок. Українська правда. Процитовано 1 лютого 2017.
  15. Транспортний літак ВМС ЗСУ обстріляли в районі Одеського газового родовища із захоплених раніше РФ бурових вишок. Інтерфакс-Україна. Процитовано 1 лютого 2017.
  16. Росія продовжує красти український газ. Ukrainian Military Pages. 27 березня 2020.
  17. «Ивановец» охороняє захоплені Росією плавучі бурові установки. Український мілітарний портал. 26 березня 2020.
  18. Обстріл росіянами цивільного українського судна в 2000-му році. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 1 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.