Звенигородський замок
Звенигоро́дський за́мок — фортеця, збудована в місті Звенигородка Черкаської області.
| Звенигородський замок | |
|---|---|
|
49°04′46″ пн. ш. 30°56′59″ сх. д. | |
| Тип | шато |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Звенигородка |
| Матеріал | дерево |
| Перша згадка | 1394 |
| Стан | зруйнований |
| Ідентифікатори й посилання | |
  Звенигородський замок (Україна) | |
 | |
Перша згадка про замок відноситься до 1394 року, коли великий литовський князь Вітовт назначив удільним князем Київщини Скиргайла. Тоді він слугував як фортеця на межі з диким степом, мав сторожовий пункт із дзвоном, що бив на сполох (звідси походить і сама назва міста). 1506 року хан Менглі-Гірей віддав великому князю литовському Сигізмунду Звенигород та замок. Оскільки фортеця знаходилась на шляху із Брацлава у Київ, вона зазнавала частих нападів татар, які і зруйнували його. 1545 року, на прохання брацлавських міщан, замок був відбудований, а в кінці XVI століття біля нього знову виросло місто.
Після захоплення Правобережжя Польщею в 1596 році посилюється соціально-економічний гніт населення. Під час визвольної війни 1648-54 років під проводом Богдана Хмельницького замок повстав і був звільнений від польської шляхти. До 1667 року він входив до складу Корсунського полку. За Андрусівським договором 1667 року Правобережжя залишилось у складі Польщі. Протягом XVIII століття тут пройшло багато повстань проти польської шляхти. В районі замку діяв гайдамацький загін на чолі з козаком Гнатом Голим. Для захисту від гайдамаків польський уряд почав укріплювати Звенигородський замок. Він був обнесений дубовим частоколом, побудовані нові башти та казарми для охорони.