Звіробій гірський

Звіробій гірський (Hypericum montanum L.) багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних.

Звіробій гірський
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Hypericaceae
Рід: Звіробій (Hypericum)
Вид:
Звіробій гірський (H. montanum)
Біноміальна назва
Hypericum montanum
L., 1755
Синоніми

Adenosepalum montanum Fourr.

Біологічний опис

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 20–60 см. Стебла прості, рідко слаборозгалужені, часто звивисті, голі. Листя досить великі, довжиною 2–6 см і шириною 0,5–2,3 см, яйцеподібні або довгасто-яйцюваті, на верхівці загострені, сидячі, більш-менш стеблеобгортаючі, по краю більш-менш відігнуті вниз, сизуваті, знизу з рідкісними точковими залозками по краю. Квітки по 1–7 в напівпарасольках, зібраних в складну яйцювату волоть. Чашечка в 2–2,5 рази коротше віночка, чашолистки гострі, зубчасто-залізисті, з сплощеними залозками. Пелюстки довгасто-овальні, золотисто-жовті, без світлих точкових поверхневих залозок. Коробочка широкояйцеподібна, поздовжньо-бороздчата. Насіння дрібне.

Ареал

Основна частина ареалу охоплює більшу частину Європи (за винятком північних, східних і південно-східних районів):

В Україні поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах. В Криму відмічений тільки для гори Кастель.[1]

Місця зростання

Світлі розріджені дубові, березові і сосново-широколистяні ліси (в основному орлякового типу), лісові галявини, узлісся, заростаючі вирубки, просіки, облісенні корінні береги річок. Віддає перевагу злегка затіненим, що добре прогріваються ділянкам. Тяжіє до долин великих річок, де зустрічається на моренних схилах, а також на моренно-горбистих ландшафтах. Кальцефільний вид.

Біологія

Цвіте у червні — серпні. Ентомофіл. Розмноження насіннєве. Насіння дозріває в липні — серпні. Баліст.

Охорона

Охороняється в наступних регіонах:[2]

Основні фактори загрози

Визначальний — антропогенний: господарське освоєння територій, вирубка лісів, надмірна пасіння худоби, застосування на прилеглих територіях отрутохімікатів. Додатковий — природний: природна зміна рослинності, що супроводжується зміною режиму освітленості (вид може різко скорочувати чисельність при високій зімкнутості крон деревно-чагарникового ярусу).

Використання

З лікувальною метою використовуються квітки. Рослина містить кверцетин, кемпферол, кверцитрин, ефірну олію, гіперицин. Настій квіток на Кавказі використовується як антигельмінтний засіб.

Примітки

  1. Дикорослі рослини Криму (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
  2. Плантаріум — визначник рослин он-лайн (рос.)
  3. Червона книга Білорусі (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.