Зерноїд білочеревий

Зерноїд білочеревий[2] (Sporophila leucoptera) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

?
Зерноїд білочеревий

Самець білочеревого зерноїда (Сан-Паулу, Бразилія)

Самичка білочеревого зерноїда (Сан-Паулу, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд білочеревий
Sporophila leucoptera
(Vieillot, 1817)

Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Coccothraustes leucoptera
Посилання
Вікісховище: Sporophila leucoptera
Віківиди: Sporophila leucoptera
EOL: 916910
ITIS: 563087
МСОП: 22723457
NCBI: 256694

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см, вага 15-16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, спина, крила і хвіст сірі, підборіддя біле, нижня часина тіла білувата. У представників підвиду S. l. bicolor голова, верхня частина тіла, крила і хвіст чорні, нижня частина тіла біла. Забарвлення самичок переважно світло-коричнева або оливково-коричнева, нижня частина тіла у них світліша.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[3]

Поширення і екологія

Білочереві зерноїди мешкають в Бразилії, Болівії, Перу, Парагваї, Аргентині і Суринамі. Вони живуть на луках, зкрема на заплавних, на болотах і на інших водно-болотних угіддях та в чагарникових заростях поблизу води. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться насінням, а також комахами. Сехон рохмноження в Бразилії триває з листопада по лютий. Гніздо чашоподібне. розміщується в чагарниках або на дереві, на висоті від 2,5 до 4,5 м над землею, часто поблизу води. В кладці 2 білуватих яйця, поцяткованих чорними і коричневими плямками. Насиджує лише самичка, за пташенятами доглядають і самички, і самці.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Sporophila leucoptera.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.