Зубенсько

Село на карті Військового Географічного інституту 1938 року

Розташоване в південно-східній частині Польщі, у західній частині Західніх Бещад поблизу їх стику з пасмом Низьких Бескидів, під Лупківським перевалом при кордоні зі Словаччиною, за 3 км від залізничної станції «Лупків» і за 1 км від воєводської дороги № 897. Лежить над потоком Смільничок — лівою притокою річки Ослава.

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Зембєньско (пол. Zębieńsko).

Село було закріпачене в 1549 р. на волоському праві Яцьком зі Смільника за привілеєм сяноцького старости Петра Зборовського. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.

У 1789 р. збудовано дерев'яну церкву Чуда св. о. Михаїла. До 1918 року село входило до Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

У 1895 році село нараховувало 52 хати та 326 осіб, у 1921 р. — 59 хат і 355 осіб.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 440 жителів села — 430 українців, 5 поляків і 5 євреїв[1]. Село входило до ґміни Воля Мигова Ліського повіту Львівського воєводства Польщі.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була дочірня греко-католицька церква парафії Лупків Лупківського деканату[2].

Внаслідок післявоєнного виселення українців село спустіло, а хати і церкву — знищено.

• Zubieńsko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 669. (пол.) (пол.)