Зябровка

За 18 км на південний схід від Гомеля.

За письмовими джерелами село відоме з XVIII століття, як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.

Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) Зябровка перебувало в складі Російської імперії.

У 1773 році — в Гомельській волості Рогачовської провінції Могильовської губернії. З 1776 року — у володінні графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, а з 1834 року — князя Івана Федоровича Паскевича. У 1798 році — в складі Кореневської економії Гомельського маєтку. У 1856 році відкрито народне училище. Після введення в експлуатацію в грудні 1873 року ділянки Гомель — Бахмач Лібаво-Роменської залізниці введено в дію залізничну станцію, на якій щорічно вантажилось до 150 тисяч пудів лісових і хлібних вантажів. Господар маєтку Зябровка володів у 1875 році 121 десятиною землі, діяв хлібозаготівельний магазин.

У 1886 році працювали 2 вітряні млини, хлібозаготівельний магазин. Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: хлібозаготівельний магазин, трактир, в Носовицькій волості Гомельського повіту.

У 1909 році — 1505 десятин землі, школа, церква, винна лавка, млин.

З 8 грудня 1926 року — центр Зябровської сільради в Носовицькому, з 4 серпня 1927 року — в Гомельському районах Гомельського округу (до 26 липня 1930) з 20 лютого 1938 року — Гомельської області.

У 1926 році працювали лавка, поштове відділення, початкова школа, залізнична станція (59 жителів). У 1930 році організований колгосп «1 Травня», працювали вітряк і кузня.

У 1933 році відкрилася виробнича дільниця Гомельської машинно-тракторної станції.

Під час німецько-радянської війни звільнена від окупантів 28 вересня 1943 року. На фронтах і в партизанській боротьбі загинули 140 жителів, в пам'ять про них в 1962 році біля школи встановлена скульптура солдата.

У 1959 році — в складі експериментальної бази «Гомельська» (центр — село Климовка). Розміщуються 2 середні, початкова і музична школи, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 6 магазинів, 2 відділення зв'язку.

Раніше тут розташовувався авіаційний полк стратегічних бомбардувальників Ту-16 і Ту-22, який після розпаду СРСР був переведений під Енгельс. На сьогодні збереглися злітно-посадкова смуга, штаб і деякі будівлі.

• 2004 — 341 господарство, 815 жителів.