Йосиф Богдан Залеський

Був 13 дитиною в сім'ї. Після його народження мати померла і батько віддав його на виховання родичам. 1812 року пішов до школи в Умані. Тут познайомився із Северином Гощинським та Михайлом Грабовським, з якими його пов'язувала подальша дружба. Не закінчивши школу разом з С. Гощинським в 1826 Богдан їде до Варшави. Він знайомиться з Казимиром Бродзінським.

Через недостатню кількість грошей починає працювати вчителем. Він взяв участь у Листопадовому повстанні. Після поразки повстання разом із сеймом змушений був виїхати до Парижа, де й скінчилося його життя. Похований у Парижі. Посмертний портрет написала художниця, народжена у Златополі, — Анна Білінська.

Заприятелював в Парижі з Адамом Міцкевичем. У Парижі був у колі польських емігрантів. Наприкінці життя цікавився релігією, мав на думці стати монахом.

Під час проживання в Умані був зачарований народними думами та співом лірників про козацькі подвиги та козацьких гетьманів. Цікавився козацьким минулим. Створив ряд дум присвячених козацькій тематиці та козацьким подвигам.

Є засновником «української школи» в польській літературі й співцем «козацького романтизму». Поклав свої історичні думи на музику українських дум. Думи Залеського тісно пов'язані з Україною і характеризують його як Співця Степу.

Козацькій темі присвятив:

10 дум:

• З Савур Могили або дума про першого гетьмана.
• Дума «Лях Сердечний»
• «Люлі-люлі немовляті Івоні»
• Дума про Мазепу
• Дума про гетьмана Косинського
• Дух степу
• Хотинська битва
• Степ
• Подвійний кінець
• Смутна Краковянка (Княжна Ганка Ружинська)
• Зозулич
• Золота дума

3 рапсодії:

• Ян Бенявський (про сина чигиринського старости)
• Демян князь Вишневецький 1826
• Трахтемирівський монастир

2 історичні пісні:

• Чайки (про похід Конашевича на Синоп)
• Третій штурм Ставище

5 поезій:

• До Польки (Золотаренко в Варшаві)
• Гей, гей Батьку Отамане!

1 колискову:

• «Люлі-люлі немовляті Івоні»

2 українські народні пісні:

• Похід
• Виїзд без повернення

У поясненні до думи Зозулич Залеський писав у листі Адамові Міцкевичу, що в цій думі показана доля його прадіда. І дає короткий опис Запорозькій Січі: він описує січ, як величезний чоловічий монастир із чіткими правилами. Козаки, якщо вони не були у військових походах проти невірних, займалися ловлею риби, полюванням і виготовленням «чайок». Жінкам на Січ вхід був заборонений. У кінці року, під час вибору старшини кожний міг повернутися на Україну, позаяк кожний заслужив у походах на власну домівку та жінку. Кожний добровільно міг прийти на Січ, та занести себе до реєстрової книги. Частина козаків мали в Січі свою батьківщину, це були діти без батьків, яких присилали на Січ або яких козаки підбирали в походах, їх виховували в Січі старі посивілі вояки. Для цих дітей Степ був батьком, а Січ — мати. Їм давали придумані імена найчастіше називали назвами птахів або просто зозуличами. З таких дітей виростали найкращі козаки віддані своєму козацькому кошу.

Одним з них був прадід Богдана Залеського.

• П. В. Голобуцький. Залєський (Zaleski) Юзеф-Богдан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 228. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

• Залеські Богдан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 464. — 1000 екз.
• Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Львів. 1900—1904. Т.1-5(пол.)
• Поезії Богдана Залеського
• Wieszcze oratorium Bohdana Zaleskiego (пол.)