Каганов Мойсей Ісакович
Кагано́в Мойсе́й Іса́кович (4 червня 1921, м. Лубни — 31 серпня 2019) — радянський фізик-теоретик, популяризатор науки. Доктор фізико-математичних наук (1958). Професор (1960)
Каганов Мойсей Ісакович | |
---|---|
Каганов Моисей Исаакович | |
| |
Народився |
4 червня 1921 м. Лубни |
Помер |
31 серпня 2019 (98 років) Волтгем, Міддлсекс, Массачусетс, США |
Країна |
СРСР Росія США |
Діяльність | фізик |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Галузь | Фізика твердого тіла, Фізика плазми |
Заклад |
Харківський фізико-технічний інститут Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН |
Звання | професор |
Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Ліфшиць І.М. |
Відомі учні | Адаменко Ігор Миколайович |
Батько | Каганов Ісак Якович |
Мати | Діна Каганова |
У шлюбі з | Елла Логовінська |
Діти | дві доньки |
Нагороди |
Біографія
Мойсей Ісакович Каганов народився 4 червня 1921 року в місті Лубни. В середині 1930-х років родина переїхала до Києва, де Мойсей Каганов із відмінними оцінками закінчив загальноосвітню школу[1]. Восени 1939 року Мойсей Каганов поступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, але вже у грудні був призваний до лав РСЧА[К 1]. Служив у Береговій охороні Чорноморського флоту[1] поблизу Туапсе[2], брав участь у обороні Кавказу протягом німецько-радянської війни, мав бойові нагороди, зокрема, ордени Червоної Зірки та Вітчизняної війни 2-го ступеня[3]. По закінченню війни демобілізувався та 1946 року повернувся до Харківського університету, який і закінчив 1949 року.
Після випуску пішов працювати до Українського фізико-технічного інституту; його керівником був академік І.М. Ліфшиць. У 1954 році став кандидатом наук (тема дисертації «Взаимодействие заряженных частиц с медленными волнами в анизотропных диэлектриках»). Незабаром, 1958 року, захистив докторську дисертацію на тему «Некоторые задачи кинетической теории твердого тела». З 1965 року очолював лабораторію електронних явищ у твердих тілах.
Паралельно з науковою діяльністю в УФТІ, з 1952 року викладав у Харківському університеті, на кафедрі статистичної фізики та термодинаміки, читав курси «Квантова теорія металів» та «Атомна і ядерна фізика». У 1960 року став професором і очолив кафедру.
У 1970 році М. І. Каганов, за пропозицією І. М. Ліфшиця і П. Л. Капиці, переїхав до Москви та обійняв посаду старшого наукового співробітника теоретичного відділу Інституту фізичних проблем АН СРСР[4]. Як і в Харкові, Мойсей Ісакович починає за сумісництвом викладати у Московському університеті, де очолює кафедру квантової теорії.
У 1994 році вийшов на пенсію та переїхав у США, до міста Белмонт (штат Массачусетс).
Наукова діяльність
Основними сферами наукових інтересів М. Каганова є фізика твердого тіла, теорія феро- і антиферомагнетизму, електронна теорія металів. Є автором теорії гальваномагнітних явищ в металах, макроскопічної теорії кінетичних явищ у низькотемпературних магнетиках, теорії аномального скін-ефекту в нормальних металах (разом із М. Я. Азбелем і І. М. Ліфшицем), теорії електронного поглинання ультразвуку (разом з О. І. Ахієзером і Г. Я. Любарським).
Автор більш ніж 200 наукових праць та низки науково-популярних книг із фізики.
Почесний доктор Вроцлавського політехнічного інституту.
Праці
Монографії
- Лифшиц И. М., Азбель М. Я., Каганов М. И. Электронная теория металлов. — М.: Наука, 1971
- Каганов М. И., Эдельман В. С. (ред.). Электроны проводимости. — М.: Наука, 1985
- M. I. Kaganov, V. G. Peschansky. Galvano-magnetic Phenomena Today and Forty Years Ago. — Elsevier, 2002
Підручники
- M. I. Kaganov, E. Jäger. Grundlagen der Festkörperphysik. — John Wiley & Sons, 1998
Науково-популярна література
- Каганов М. И., Любарский Г. Я. Абстракция в математике и физике. — М.: Физматлит, 2005
- Каганов М. И., Ермолаев А. М. Атомная физика и сегодняшняя картина мира. — М.: Знание, 1971
- Каганов М. И., Лифшиц И. М. Квазичастицы: Идеи и принципы квантовой физики твердого тела. — М.: Наука, 1976 (2-ге видання — 1989 р., також 1979 року видана англійською мовою під назвою «M. I. Kaganov, I. M. Lifshits. Quasiparticles»
- Каганов М. И., Слуцкин А. А. Магнитный пробой. — М.: Знание, 1985
- Каганов М. И. Магноны и плазмоны. — М.: Знание, 1973
- Каганов М. И. Микро… и макро… Методология конкретного знания. Чему учит квантовая теория конденсированного состояния. — М.: Знание, 1986
- Брандт Н. Б., Каганов М. И., Лифшиц И. М. Новый тип фазовых переходов в металлах. // Наука и человечество 1984 / М.: Знание, 1984
- Каганов М. И., Филатов А. П. Поверхность Ферми. Металл открывает тайны. — М.: Знание, 1969
- Каганов М. И., Цукерник В. М. Природа магнетизма. — М.: Наука, 1982 (2-ге видання — 2008 р., 3-тє видання — 2014 р., видавництво URSS)
- Каганов М. И. и др. Школьникам о современной физике. Электромагнетизм. Твердое тело. — М.: Просвещение, 1982
- Каганов М. И. и др. Физика наших дней. — М.: Знание, 1972
- Каганов М. И., Нацик В. Д. Электроны, дислокации, звук. — М.: Знание, 1977
- Каганов М. И. Электроны, фононы, магноны. — М.: Наука, 1979 издана также на польском и на английском: Kaganov, Electrons, Phonons and Magnons, Mir, 1981
- M. Kaganow, Etiudy o fizyce ciała stałego, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1993
Література з історії науки, біографії, рецензії
- Каганов М. И., Френкель В. Я. Вехи истории физики твердого тела. — М.: Знание, 1981
- Каганов М. И. Школа Ландау: что я о ней думаю — 1998
- Каганов М. И. «Фейнмановские лекции по физике» // Успехи физических наук: журнал. — 1966. — № 89. — С. 327—328.
- Азбель М. Я., Каганов М. И. «Илья Михайлович Лифшиц (К пятидесятилетию со дня рождения)» // Успехи физических наук: журнал. — 1967. — № 91. — С. 559—561.
- Капица П. Л., Андреев А. Ф., Каганов М. И. «Илья Михайлович Лифшиц (К шестидесятилетию со дня рождения)» // Успехи физических наук: журнал. — 1977. — № 121. — С. 175—176.
- Каганов М. И. «Специальная теория относительности — для будущих учителей» // Успехи физических наук: журнал. — 1978. — № 124. — С. 361—362.
- Каганов М. И. «Энциклопедия теоретической физики» // Успехи физических наук: журнал. — 1985. — № 145. — С. 349—354.
- Каганов М. И. и др. «Памяти Евгения Михайловича Лифшица» // Успехи физических наук: журнал. — 1986. — № 148. — С. 549—550.
- Каганов М. И. и др. «Андрей Станиславович Боровик-Романов (К семидесятилетию со дня рождения)» // Успехи физических наук: журнал. — 1990. — № 160 (3). — С. 149—151.
- Каганов М. И. и др. «Памяти Моисея Семеновича Хайкина» // Успехи физических наук: журнал. — 1991. — № 161 (6). — С. 211—213.
- Каганов М. И. и др. «Игорь Ехиельевич Дзялошинский (К шестидесятилетию со дня рождения)» // Успехи физических наук: журнал. — 1992. — № 162 (1) — С. 139—140.
- Каганов М. И. «О юбилейных изданиях» // Успехи физических наук: журнал. — 1994. — № 164. — С. 1341—1344.
- Каганов М. И. «История науки и живая наука» // Успехи физических наук: журнал. — 1996. — № 166. — С. 222—224.
- Гросберг А. Ю., Каганов М. И. и др. «Илья Михайлович Лифшиц (к 80-летию со дня рождения)» // Успехи физических наук: журнал. — 1997. — № 167. — С. 239—240.
- Каганов М. И. «ЖЭТФу — 125 лет» // Успехи физических наук: журнал. — 1999. — № 169. — С. 85-103.
- Каганов М. И. «Завершилось издание „Физической энциклопедии“» // Успехи физических наук: журнал. — 1999. — № 169. — С. 1283—1287.
Статті
- Лифшиц И. М., Каганов М. И. «Некоторые вопросы электронной теории металлов». // Успехи физических наук: журнал. — 1959. — № 69 (11).
- Ахиезер А. И., Барьяхтар В. Г., Каганов М. И. «Спиновые волны в ферромагнетиках и антиферромагнетиках I». // Успехи физических наук: журнал. — 1960. — № 71. — С. 533—579.
- Ахиезер А. И., Барьяхтар В. Г., Каганов М. И. «Спиновые волны в ферромагнетиках и антиферромагнетиках II». // Успехи физических наук: журнал. — 1960. — № 72. — С. 3-32.
- Лифшиц И. М., Каганов М. И. «Некоторые вопросы электронной теории металлов II. Статистическая механика и термодинамика электронов в металлах». // Успехи физических наук: журнал. — 1962. — № 78. — С. 411—461.
- Лифшиц И. М., Каганов М. И. «Некоторые вопросы электронной теории металлов. III. Кинетические свойства электронов в металле». // Успехи физических наук: журнал. — 1965. — № 87. — С. 389—469.
- Каганов М. И., Б. И. Кочелаев, Песчанский В. Г. «XII Всесоюзное совещание по физике низких температур». // Успехи физических наук: журнал. — 1966. — № 89. — С. 719—723.
- Бланк А. Я., Каганов М. И. «Ферромагнитный резонанс и плазменные эффекты в металлах». // Успехи физических наук: журнал. — 1967. — № 92. — С. 583—619.
- Каганов М. И. «Всего лишь кинематика…». // Успехи физических наук: журнал. — 1970. — № 100. — С. 172—172.
- Каганов М. И., Кравченко В. Я., Нацик В. Д. «Электронное торможение дислокаций в металлах». // Успехи физических наук: журнал. — 1973. — № 111. — С. 655—682.
- Есельсон Б. Н., Каганов М. И. и др. «„Звук“ в сверхтекучей жидкости». // Успехи физических наук: журнал. — 1974. — № 112. — С. 591—636.
- Каганов М. И. «Особенности поглощения и скорости звука в металлах, обусловленные локальной геометрией поверхности Ферми». // Успехи физических наук: журнал. — 1977. — № 123. — С. 684—686.
- Каганов М. И., Лифшиц И. М. «Электронная теория металлов и геометрия». // Успехи физических наук: журнал. — 1979. — № 129. — С. 487—529.
- Каганов М. И. «Энергетический спектр металла и его особенности». // Успехи физических наук: журнал. — 1985. — № 145. — С. 507—527.
- Каганов М. И., Фикс В. Б. «Трансформация электромагнитной энергии в звуковую электронами металла (теория)». // Успехи физических наук: журнал. — 1986. — № 150. — С. 159—161.
- Каганов М. И., Чубуков А. В. «Взаимодействующие магноны». // Успехи физических наук: журнал. — 1987. — № 153. — С. 537—578.
- Каганов М. И., Васильев А. Н. «Электромагнитно-акустическое преобразование — результат действия поверхностной силы». // Успехи физических наук: журнал. — 1993. — № 163 (10). — С. 67-80.
- Васильев А. Н., Каганов М. И., Мааллави Ф. М. «Термоупругие напряжения — один из механизмов электромагнитно-акустического преобразования». // Успехи физических наук: журнал. — 1993. — № 163 (10). — С. 81-93.
- Васильев Б. В., Каганов М. И., Любошиц В. Л. «Состояние электронов проводимости и работа выхода металла». // Успехи физических наук: журнал. — 1994. — № 164. — С. 375—378.
- Блантер Я. М., Каганов М. И., Посвянский Д. В. «Эффект де Гааза-ван Альфена — пример электронного топологического перехода первого рода». // Успехи физических наук: журнал. — 1995. — № 165. — С. 213—220.
- Каганов М. И., Н. Б. Пустыльник, Шалаева Т. И. «Магноны, магнитные поляритоны, магнитостатические волны». // Успехи физических наук: журнал. — 1997. — № 167. — С. 191—237.
Родина
Батько — історик і книгознавець Ісак Якович Каганов, кандидат філологічних наук. З 1921 по 1949 рік викладав у Харківському університеті, з 1940 року був заступником декана філологічного факультету. У 1949 році, із початком так званої боротьби із космополітизмом, був звільнений з університету і перейшов до Харківського бібліотечного інституту. Молодий Мойсей Каганов товаришував із деяких студентами свого батька, серед яких було чимало майбутніх дисидентів, зокрема, Юлій Даніель, Лариса Богораз[2], Леф Ліфшиц, Анатолій Якобсон та інші. Ще одна студентка філологічного факультету, Елла Логовінська, у 1949 році стала дружиною Мойсея і народила двох доньок[5].
Мати — Діна Каганова, лікар-педіатр, походить з Білорусі. Один із прадідів — видатний рабин Ісак-Елханан Спектор (1817—1896)[2].
Сестра М. Каганова — Зоя Ісаківна Каганова, математик, працювала в Інституті хімічної фізики АН СРСР. Вона і її чоловік, історик Мойсей Рувімович Тульчинський, також були друзями Юлія Даніеля та адресатами його листів із заслання[6].
Коментарі
- Саме того року змінили закон про військовий обов'язок і під призов підпали студенти 1-х курсів.
Примітки
- «Семь искусств», №2.
- «Семь искусств», №8-9.
- Ермолаев А.М., Ульянов В.В., с. 15.
- Научные сотрудники ИФП прежних лет. http://www.kapitza.ras.ru/. Институт физических проблем им. П.Л. Капицы Российской Академии Наук. Процитовано 20 травня 2016.
- Каганов М. Нет пророка в своем отечестве?. www.levlivshits.org. Процитовано 20 травня 2016.
- Коротко о корреспондентах, некоторых солагерниках и других персонажах, регулярно упоминаемых в письмах Ю.М.Даниэля. www.memo.ru. Процитовано 20 травня 2016.
Джерела
- В. В. Софроній. Каганов Мойсей Ісакович // Енциклопедія Сучасної України. — К. : Поліграфкнига, 2011. — Т. 11. — 10000 прим.
- Ермолаев А.М., Ульянов В.В. Моисей Исаакович Каганов / Г.І.Рашба. — ХНУ, 2001. — (К 200-летию Харьковского университета Серия воспоминаний об ученых-физиках) — 50 прим. (рос.)
- Каганов М.И. Экстрасенсы, фокусник и инопланетяне (из воспоминаний) // Вестник : журнал. — 2003. — № 17(328) (20 серпня).
- Каганов М.И. Эпизоды из жизни физика-теоретика.Автобиография // Семь искусств : журнал. — 2013. — № 2(39) (лютий).
- Чайковская И. Опыт "длинной жизни" Мусика Каганова, учёного, коммуниста, еврея // Семь искусств : журнал. — 2014. — № 8-9(55) (серпень-вересень).
- КАГАНОВ Моисей Исаакович. www.eduspb.com. Санкт-петербургская школа. Процитовано 20 травня 2016. (рос.)
- О. Єрмолаєв, В. Ульянов. 90 років. http://www-gazeta.univer.kharkov.ua/. Газета «Харківський університет». Процитовано 20 травня 2016.
- O. S. Kovalev, V. D. Natsik Moisey Isaakovich Kaganov (1921–2019) To the 100th birthday. Low Temperature Physics/Fizika Nizkikh Temperatur, 2021, vol. 47, No. 7, P. 575 - 576
- Каганов М. Нет пророка в своем отечестве?. Процитовано 20 травня 2016.