Карбан Дмитро Сергійович

Дмитро́ Сергі́йович Карба́н (нар. 29 грудня 1991(19911229) — 29 серпня 2014) — солдат Національної гвардії України.

Карбан Дмитро Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 грудня 1991(1991-12-29)
Юкталі, Тиндинський район, Амурська область, РФ
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (22 роки)
Червоносільське, Донецька область, Україна
Поховання Запоріжжя
Псевдо Бейн
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Життєпис

Проживав у місті Часів Яр (колишній Артемівськ).

В січні 2014 року приїхав на Київський Євромайдан, потім разом з Вишгородською самообороною чергував на блокпосту біля ГАЕС. Участь в Революції Гідності обірвала Дмитру стосунки із своєю родиною — навіть рідна мати не подарувала йому «зв'язків з київською хунтою». 12-річний брат Дмитра телефонував йому потайки та казав: «Дімка, я тобою пишаюсь». Як тільки оголосили набір до батальйону «Донбас», Дмитро одним із перших пішов добровольцем, солдат резерву, далекомірник — номер обслуги 1 взводу роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас», псевдо «Бейн».

Обставини загибелі

Загинув у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського. Коли КАМАЗ вже в'їджав до Червоносільського, по ньому вистрілив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинули Стаф, ВДВ, Контра, Руха, Кавказ, Рус, СВД та Лисий. Дмитро встиг вискочити з кузова, вже на землі автоматною чергою були перебиті артерії на ногах, удар великокаліберної кулі у бронежилет зламав грудну клітину. Дмитро помер від втрати крові.

Залишились батьки та 12-річний брат.

Похований у місті Дніпро, на Краснопільському цвинтарі як неідентифікований захисник Батьківщини. 6 вересня 2017 року Павло Нетьосов, керівник організації «Цитадель», повідомив про ідентифікацію решток Дмитра. 12 вересня 2017 відбулося прощання на Краснопільському цвинтарі, 13 вересня — перепоховання у місті Часів Яр на Центральному цвинтарі.[1][2][3][4]

Примітки
  1. Павел Нетесов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 вересня 2017.
  2. На Дніпропетровщині попрощалися з бійцями, імена яких нещодавно встановила ДНК-експертиза. Дніпропетровська ОДА. 12 вересня 2017.
  3. У Дніпрі проведено ідентифікацію та передано родинам для поховання останки трьох невідомих військовослужбовців. Цивільно-військове співробітництво ЗСУ. 12 вересня 2017.
  4. У Часовому Яру відбулося перепоховання бійця Нацгвардії Дмитра Корбана, який загинув під Іловайськом. Національна гвардія України. 15 вересня 2017.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.