Карл Штойбер

У основному складі клубу «Адміра» (Відень) почав грати у сезоні 1925–1926. У 1927 році здобув з командою перший в історії клубу титул чемпіона Австрії. Несподіваним конкурентом «Адміри» в боротьбі за титул став клуб «Брігіттенауер». Перед останнім туром «Адміра» мала перевагу в одне очко, але суперникам випало грати між собою. Клуб Карла упевнено переміг з рахунком 5:0 і здобув свій перший чемпіонський трофей[1]. На рахунку Штойбера 21 матч і 6 голів у тому сезоні[2]. Влітку зіграв у обох чвертьфінальних матчах новоствореного кубка Мітропи, у яких австрійський клуб зустрічався з чехословацькою «Спартою». У першому матчі «Спарта» перемогла з рахунком 5:1, але в матчі-відповіді на 60-й хвилині уже «Адміра» перемагала 5:1 (один з голів забив Штойбер). Втім, команді не вдалося розвинути чи хоча б втримати цей результат і наприкінці матчу чеські гравці зуміли забити два голи і пройти в наступний раунд[3].

Наступного сезону «Адміра» знову перемогла у чемпіонаті, випередивши на три очка «Рапід». У національній першості Штойбер зіграв 21 матч і забив 9 голів[4]. Також клуб здобув кубок Австрії, у п'яти матчах якого Карл забив 32 голи. У фінальному поєдинку «Адміра» переграла «Вінер АК» з рахунком 2:1[5].

Влітку 1928 року клуб знову пробував свої сили у матчах кубку Мітропи. В 1/4 фіналу команда переграла чехословацьку «Славія» — 3:1, 3:3. У півфіналі «Адміра» в обох матчах поступилась майбутньому чемпіонові угорському «Ференцварошу» (1:2, 0:1). Штойбер був учасником усіх матчів, а також відзначився одним голом.

Протягом 1930-их років ще п'ять разів здобував звання чемпіона Австрії, а також одного разу володаря кубка Австрії[6]. В різний час зі Штойбером у лінії атаки «Адміри» виступали: Ігнац Зігль, Йоганн Кліма, Антон Шалль, Франц Рунге, Адольф Фогль, Леопольд Факко, Леопольд Фогль, Вільгельм Ганеманн, Йозеф Біцан, Франц Шиллінг і багато інших нападників.

В національній першості 1932 року клуб на 2 очка випередив «Вієнну»[7]. На рахунку Штойбера 11 матчів і 4 голи. Черговий трофей здобув з командою у 1934 році. Карл зіграв 21 матч у сезоні і забив 6 м'ячів, а «Адміра» на два очка випередила «Рапід»[8]. Ці ж команди зійшлися у фіналі національного кубку, у якому клуб Штойбера здобув розгромну перемогу з рахунком 8:0[9].

Фіналіст кубка Мітропи 1934. У першому раунді його клуб переміг «Наполі» (0:0, 2:2, 5:0), у чвертьфіналі — празьку «Спарту» (4:0 з двома голами Карла, 2:3), у півфіналі туринський «Ювентус» (3:1, 1:2). У фіналу «Адміра» зустрілась зі ще одним італійським клубом — «Болоньєю». У першому матчі Штойбер забив перший гол своєї команди на 55-й хвилині і допоміг своїй команді переломити гру і здобути перемогу з рахунком 3:2. У матчі-відповіді «Адміра» поступилась з рахунком 1:5[10].

У сезоні 1934/35 «Адміра» стала другою у чемпіонаті, а ось два наступних розіграші виграла. У 1936 році клуб випередив найближчого переслідувача Вієнну на 5 очок. У кубку Мітропи 1936 клуб несподівано вилетів від скромного чеського клубу «Простейов». В першому матчі вдома «Адміра» сенсаційно програла 0:4. У матчів-відповіді віденці вели 2:0 і 3:1, але у підсумку зіграли 3:2, завершивши гру вшістьох. Угорський арбітр Гертца вилучив у першому таймі одного гравця «Простейова», а у другому одразу п'ятьох австрійців, хоча й не закінчив гру достроково, як цього вимагав регламент. Одним з тих, кого вилучили був і Штойбер, який не зумів контролювати свою мову[11].

У 1937 оці ж боротьба з «Аустрією» йшла до останньої грі. На свою останню гру з «Рапідом» «Адміра» йшла з відставанням у 1 очко від конкурента, що вже зіграв усі матчі. Нічийний рахунок 3:3 приніс «Адмірі» чемпіонство за додатковими показниками[12]. У цьому чемпіонаті Штойбер встановив свій рекорд результативності — 16 голів. «Аустрія» ж взяла реванш у кубку, де перемогла «Адміру» у чвертьфіналі і згодом здобула трофей[13]. У кубку Мітропи 1937 клуб зупинився у чвертьфіналі, знову показавши себе з не найкращої сторони. Перша гра з італійською командою «Дженоа» принесла нічию 2:2, але сам матч вийшов дуже грубим з обох сторін. Серед постраждалих був і Карл, якому розбили голову. На шляху з Відня до Генуї між гравцями виникла бійка, одному з італійців зламали щелепу. Начальник поліції Генуї заявив, що не може гарантувати безпеку учасників цього матчу і матч було відмінено. Комітет кубка у підсумку вирішив зняти зі змагань обидві команди[14].

Чемпіонат 1937/38 років став для «Адміри» став найгіршим з середини 20-х років — 6 місце. Але уже за рік команда повернулася на вершину. Чемпіонат 1938/39 років після аншлюсу називався Гауліга Остмарк і був частиною німецького чемпіонату. «Адміра» випередила на 2 очка «Рапідом» і всьоме у своїй історії стала чемпіоном. Завдяки цьому трофею клуб потрапив у фінальний турнір чемпіонату Німеччини. Клуб виграв групу, що складалась з чотирьох команд і потрапив у півфінал, де здолав з рахунком 4:1 «Гамбург». У фіналі «Адміра» зустрічалась з найсильнішою німецькою командою того часу — «Шальке». Матч для віденців завершився розгромною поразкою від гельзенкірхенців — 0:9. Штойбер зіграв 8 матчів турніру і забив 5 голів[15].

В 1941—1945 роках грав у команді «Вінер АК». У 1946 році ненадовго повернувся до складу «Адміри». Після цього ще довго виступав у різних австрійських командах на любительському рівні.

Дебютував у збірній Австрії 1928 року в матчі проти Чехословаччини (0:1). До 1936 року зіграв у складі головної команди країни 6 матчів і забив 2 голи.

Виступав також за збірну Відня. Дебютував 1928 року в грі проти збірної Кракова, що завершилася перемогою австрійців з рахунком 2:1[16]. У 1931 році забив два голи у ворота збірної Праги (5:2). Загалом у 1928—1935 роках зіграв 6 міжнародних матчів і забив чотири голи[17].