Адольф Фогль

У першій команді «Адміри» почав грати у сезоні 1928–1929. В першому своєму сезоні здобув «срібло» чемпіонату, як і в двох наступних. Хоча в цей період ще не мав стабільного місця в основі клубу.

Стабільно заграв на позиції лівого крайнього нападника в 1931 році і одразу отримав виклик у збірну. Адольф ідеально зігрався з лідером «Адміри» і її найкращим бомбардиром Антоном Шаллем. Відзначався високою швидкістю і елегантною грою. В 1932 році «Адміра» здобула «дубль» — перемогла і в чемпіонаті країни, і в кубку. В національній першості клуб на 2 очка випередив «Вієнну»[1]. Фогль у 22 матчах турніру забив 7 голів. У фіналі кубку був переможений «Вінер АК» з рахунком 6:1, а Адольф став автором одного з голів[2]. У кубку Мітропи 1932 «Адміра» поступилась за сумою двох матчів чеській «Славії» (0:3, 1:0).

У 1934 році разом з командою знову здобув титул чемпіона Австрії. Зіграв у сезоні 16 матчів, у яких забив 12 голів. Основна п'ятірка нападників клубу в тому сезоні виглядала так: Леопольд Фогль — Вільгельм Ганеманн — Карл Штойбер — Антон Шалль — Адольф Фогль. «Адміра» на два очка випередила «Рапід»[3]. Ці ж команди зійшлися у фіналі національного кубку, у якому клуб здобув розгромну перемогу з рахунком 8:0[4]. На рахунку Адольфа 2 голи у фіналі, а загалом у тому розіграші кубка він у п'яти матчах забив дев'ять голів.

Того ж 1934 року «Адміра» дісталась фіналу кубка Мітропи. У першому раунді його клуб переміг «Наполі» (0:0, 2:2, 5:0), у чвертьфіналі — празьку «Спарту» (4:0, 2:3), у півфіналі туринський «Ювентус» (3:1, 1:2). У фіналу «Адміра» зустрілась ці ще одним італійським клубом — «Болоньєю». У першому матчі команді вдалося переломити гру і здобути вольову перемогу з рахунком 3:2. У матчі-відповіді «Адміра» поступилась з рахунком 1:5[5]. Фогль зіграв в усіх дев'яти матчах турніру, і у семи з них забивав голи, серед яких і обидва фінальних поєдинки.

У сезоні 1934/35 «Адміра» стала другою у чемпіонаті, а ось два наступних розіграші виграла. У 1936 році клуб випередив найближчого переслідувача Вієнну на 5 очок. Фогль забив 14 голів у 19 матчах турніру. У кубку Мітропи 1936 клуб несподівано вилетів від скромного чеського клубу «Простейов». В першому матчі вдома «Адміра» сенсаційно програла 0:4. У матчів-відповіді віденці вели 2:0 і 3:1, але у підсумку зіграли 3:2, завершивши гру вшістьох. Угорський арбітр Гертца вилучив у першому таймі одного гравця «Простейова», а у другому одразу п'ятьох австрійців, хоча й не закінчив гру достроково, як цього вимагав регламент[6].

У 1937 році ж боротьба з «Аустрією» йшла до кінця чемпіонату. На свою останню гру з «Рапідом» «Адміра» йшла з відставанням на 1 очко від конкурента, що вже зіграв усі матчі. Нічийний рахунок 3:3 приніс «Адмірі» чемпіонство за додатковими показниками[7]. На рахунку Фогля 14 голів у 21 матчі чемпіонату. «Аустрія» ж взяла реванш у кубку, де перемогла «Адміру» у чвертьфіналі і згодом здобула трофей[8]. У кубку Мітропи 1937 клуб зупинився у чвертьфіналі, знову показавши себе з не найкращої сторони. Перша гра з італійською командою «Дженоа» принесла нічию 2:2, але сам матч вийшов дуже грубим з обох сторін. На шляху з Відня до Генуї між гравцями виникла бійка, одному з італійців зламали щелепу. Начальник поліції Генуї заявив, що не може гарантувати безпеку учасників цього матчу і матч було відмінено. Комітет кубка у підсумку вирішив зняти зі змагань обидві команди[9].

Чемпіонат 1937/38 років Фогль розпочав у складі «Адміри», але згодом перейшов до французького «Ексельсіор» (Рубе). У 1938 році повернувся до Австрії в команду «Вінер АК».

У складі збірної Австрії дебютував у знаменитому поєдинку зі збірною Шотландії, у якому австрійці здивували всю футбольну Європу розгромною перемогою з рахунком 5:0. Адольф забив один з голів, також відзначались Карл Цишек (двічі), Маттіас Сінделар і Антон Шалль[10]. Через дев'ять днів збірна Австрії вчинила ще один розгром, цього разу у Берліні збірній Німеччини — 6:0, а Адольф знову відзначився забитим голом[11]. Саме після цієї гри у німецькій пресі з'явилось прізвисько «Вундертім» (нім. Wunderteam — Диво-команда), яке надовго закріпилось за командою. Протягом 1931—1933 років вундертім виграв Кубок Центральної Європи, а також здобув багато перемог у товариських матчах. Серед них великі звитяги над Німеччиною (5:0), Угорщиною (8:2), Бельгією (6:1) і Францією (4:0). Фогль був важливою частиною цієї команди, що вважалась головним фаворитом перед чемпіонатом світу 1934 року. Але до заявки своєї команди на Мундіаль Адольф не потрапив, поступившись місцем у основі Рудольфу Фіртлю.

Загалом у складі головної команди країни він зіграв у 1931—1936 роках 20 матчів і забив 6 голів.

Також виступав у збірній Відня. Дебютував у міжнародних матчах у 1931 році у поєдинку проти збірної Праги (5:2)[12]. В наступному своєму матчі у 1932 році відзначився чотирма голами у воротах збірної Парижу (5:1)[13]. Наступного року знову забив у ворота збірної Парижу (4:1), а ще один матч зіграв у 1935 році проти Братислави (6:2)[14].

Фогль працював тренером у багатьох маловідомих клубах Австрії і Німеччини. У 1950 році разом з родиною переїхав до Швеції. Так продовжив тренерську кар'єру. Працював з клубами «Ельфсборг», «Гельсінгборг», «Сельвесборг» і «М'єльбю».