Карнаухівка (смт)

Карнау́хівка — селище міського типу в Україні, Південному районі міста Кам'янське Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 6 597 осіб. Орган місцевого самоврядування — Карнаухівська селищна рада.

смт Карнаухівка
Герб Карнаухівки
Місцевий храм
Місцевий храм
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Кам'янське
Рада Карнаухівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1737
Перша згадка 1737
Статус із 1938 року
Площа  км²
Населення ▲6597 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 51990 — 51994
Телефонний код +380 5692
Географічні координати 48°28′04″ пн. ш. 34°44′06″ сх. д.
Водойма р. Дніпро, р. Коноплянка
Відстань
Найближча залізнична станція: Платформа 164 км, Платформа 165 км
До станції: 4 км
Селищна влада
Адреса 51990, Кам'янська міськрада, смт Карнаухівка, вул. Пушкіна, 30-в
Голова селищної ради Фріске Тетяна Василівна
Карта
Карнаухівка
Карнаухівка

Карнаухівка у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Карнаухівка розташоване на правому березі річки Дніпро, вище за течією примикає місто Кам'янське, нижче за течією примикає смт Таромське. Поруч проходить автомобільна дорога Н08 і залізниця, станції Карнаухівка, Платформа 8 км, Платформа 164 км і Платформа 165 км.

Історія

За переказами, назва походить від прізвиська (за карнаве (поранене) вухо) курінного отамана Карнауха, який поставив тут свій зимівник.

Вперше згадується в 1737 році як зимівник Семена Карнауха Кодацької паланки Запорожжя, що разом з усіма мешканцями поселення приписався до парафії Свято—Миколаївської церкви у місті Новий Кодак[2]. У 1774 році в селі було збудовано Свято-Варваринську церкву, яку 29 березня 1775 року освятив Григорій Порохня з благословіння митрополита Київського Гавриїла Першого. Першим настоятелем церкви став священник Василь Удовицький[3].

Існує гіпотеза, що дорогою до Катеринослава (нині — Дніпро) селище відвідали російський поет Олександр Пушкін та український — Тарас Шевченко.

На 1859 рік Карнаухівка була державним селом. Тут було 104 подвір'їв, православна церква, поштова станція й мешкало 1013 осіб.[4]

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1393 особи, налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква та земська станція[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2226 осіб (1100 чоловічої статі та 1126 — жіночої), з яких 2225 — православної віри[6].

1938 року Карнаухівка отримала статус селища міського типу.

Під час Другої Світової Війни (1943 р.) біля селища Карнаухівка відбулося форсування Дніпра радянськими військами на чолі з Іваном Секретнюком. Цей загін відігравав роль приманки, яка змусила підтягнути німецькі війська до с. Карнаухівка. Тим часом основні радянські війська перетнули Дніпро біля с. Аули.

11 січня 1963 року Карнаухівка увійшла до складу Південного району (тоді — Баглійського) міста Дніпродзержинська[7].

Після війни на честь 60-річчя створення СРСР була побудовано нове приміщення Карнаухівська СЗШ № 1 (потім — Дніпродзержинська СЗШ № 38), яка до цього працювала у розкиданих по населеному пункту будівлях. Сьогодні школа носить ім'я І. О. Секретнюка, який сприяв будівництву цієї школи, і у свій час був її директором.

Населення
Таблиця зміни чисельності населення
2001200620072008200920102011
6 468 6 537 6 525 6 552 6 591 6 596 6 597

Географія

Карнаухівка розташована на правому березі Дніпра і входить до складу м. Кам'янське. Селище межує з житловим районом Дніпра — Таромським і містом Кам'янським до якого, власне, і належить (до Південного району).

Вигляд на річку Дніпро та м. Дніпро

Ландшафт

Карнаухівка знаходиться на схилі гори. На околиці селища розташована балка, яка проходить від околиці через кладовище і до берега Дніпра. Також береги Карнаухівки омиває річка Коноплянка, яка впадає в Дніпро, утворюючи декілька островів. Околиці селища у напрямку вулиці Садової розташовані на невеличких пагорбах і маленьких полонинах, через це вулиця в'ється серпантином.

Карнаухівський пейзаж
Вигляд на околиці Карнаухівки
Карнаухівський пейзаж

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа № 38 ім. Секретнюка І. О.
  • Будинок культури
  • Бібліотека селища Карнаухівка
  • Амбулаторія № 5
  • Дитячий садок «Вербичка»

Транспорт

Транспорт — на Кам'янське:

  • маршрутне таксі 3-го, 6-го, 23-го (експрес) маршрутів.
  • трамвай № 3.(Шоста Сотня).
  • Приміські поїзди — зупинки 164 і 165 км.

Транспорт — на Дніпро:

  • автобус сполученням Карнаухівка (амбулаторія) — Дніпро «Площа Островського».
  • Приміські поїзди — зупинки 164 і 165 км.

Архітектурні пам'ятки
  • Братська могила радянських воїнів. Відкриття цього пам'ятника відбулося у 1993 році.
  • Пам'ятник Т. Г. Шевченко. Відкриття пам'ятника відбулося 25 серпня 2013 року на святкуванні 276 річниці селища. Автор пам'ятника — заслужений художник України, скульптор родом з Карнаухівки Петро Куценко.[8]
  • Пам'ятник козаку-засновнику селища Карнаухівка —  Семену Карнауху. Відкриття пам'ятника відбулося у 2012 році.[9]
  • У центрі селища будується паркова зона.
Пам'ятник Шевченку у Карнаухівці
Пам'ятник козаку Карнауху

Карнаухівська паркова зона

Карнаухівська паркова зона — зона активного та пасивного відпочинку в селищі.

У зоні налічується:

  • Дитячий та спортивний майданчики
  • Пам'ятник козаку Карнауху
  • Монумент Шевченку
  • «Музей-хата»
  • Оригінальні архітектурні споруди
  • Будується «Алея Шевченка»
  • Дитячий майданчик у селищі
  • Оригінальні архітектурні споруди
  • Карнаухівська сцена
  • «Музей-Хата»
Жирафа «Карнаухівська»

Місцеві свята

У Карнаухівці кожного року святкують День заснування селища. Святковий концерт, ярмарок, ігри, розваги, та традиційна святкова каша. Також Карнаухівка святкує День Рибалки — марафон рибалок, які виловом риби, змагаються за 1 місце в турнірі Рибалок Карнаухівки.

Постаті

Див. також

Примітки
  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
  2. Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.). Дніпропетровськ: "Січ". с. 20. ISBN 966 -511-177-9.
  3. Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.). Дніпропетровськ: "Січ". с. 21. ISBN 966 - 511 - 177 - 9.
  4. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
  7. Рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 11 січня 1963 року. Про підпорядкування селища Карнаухівка Баглійській районній раді міста Дніпродзержинська // Відомості Верховної Ради УРСР, від 8 лютого 1963 р. (укр.). Київ. с. 218.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.