Карпове-Кріпенське

Ка́рпове-Крі́пенське — село в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 992 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дар'їно-Єрмаківська сільська рада.

село Карпове-Кріпенське
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Довжанський
Рада Дар'їно-Єрмаківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA44040010250044094
Облікова картка Карпове-Кріпенське 
Основні дані
Засноване 1805
Населення 992
Площа 90 км²
Густота населення 11,02 осіб/км²
Поштовий індекс 94868
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 47°56′49″ пн. ш. 39°35′52″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 182 м
Водойми річка Кріпка
Місцева влада
Адреса ради 94866, с. Дар'їно-Єрмаківка, вул. Радянська, 3
Карта
Карпове-Кріпенське
Карпове-Кріпенське
Мапа

Назва

Назва села складається з двох слів, які утворені від прізвища землевласника, полковника Юхима Леонтійовича Карпова, та найменування річки Кріпка (рос. Речка Крепкая[1]).

Географія

Географічні координати: 47°56' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 90 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 22 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 19 км. Через село протікає річка Кріпка.

Історія

Засноване в 1805 році як слобода Карпівка на річці Кріпенька. Територія заселена українськими та російськими селянами.

Станом на 1873 рік у селищі Нагольно-Тарасівської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 523 особи, налічувалось 81 дворове господарство й 1 окремий будинок, у господарствах налічувалось 13 плугів, 45 коней, 60 пар волів, 340 овець[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 683 осіб (326 чоловічої статі та 357 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

Статус села з 1929 року.

У 1932—1933 роках Карпове-Кріпенське постраждало від Голодомору. У книзі «Врятована пам′ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» містяться спогади місцевого мешканця Круглова Володимира Костянтиновича (1925 року народження), який описує ті події так:

«…Наша мама готувала сніданок — пекла коржі з потовченою дрібною картоплею у лушпинні з висівками. Раптом у хату заходить здоровенний чоловік — наш сусід Кирносов Василь Васильович, у якого була сім'я, більша за нашу, і всі вони вже були пухлі від голоду. Той сів біля столу, на якому стояла тарілка з коржами, і він так витріщився на неї, що мати, звернувши на це увагу, підсунула йому вже повну тарілку і запросила їсти пишки. Було видно, з якою жадібністю він спорожнив її, від чого ми, діти, побачивши порожню тарілку, почали плакати. […] Трохи посидівши, цей чоловік почав вставати, щоб іти додому. Але підвестися не зміг, тож мамі і мені довелося допомогти йому, а після того я по кучугурах довів його до їхньої хати. Згодом я почув, що цієї ж зими цей чоловік помер від голоду…»[4]

У 1950-х роках до складу села увійшло село Виселок.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 992 особи, з них 88,31 % зазначили рідною мову українську, 9,68 % — російську, а 2,01 % — іншу[5].

Соціальна сфера

У селі діють загальноосвітня школа I—III ступенів (вул. Ювілейна, 6б), клуб і фельдшерсько-акушерський пункт.

Економіка

Економічний сектор села представлений ПСП «Оптиміст» і ТОВ «Свердловський м'ясокомбінат».

Пам'ятки

Поблизу Карпово-Кріпенського виявлено поселення епохи бронзи, поселення середньовіччя, могильник раннього середньовіччя, поселення пізнього середньовіччя, 9 курганних могильників з 29 курганами, 1 курган, що знаходиться окремо.

На території села знаходиться дві братські могили радянських воїнів, встановлено пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, які загинули під час Другої світової війни, а також пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Також

Примітки
  1. Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 18. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 241)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-54)
  4. Врятована пам′ять. Голодомор 1932–33 років на Луганщині: свідчення очевидців. – Т. 1 / Упорядн. І. Магрицька. – Луганськ: Промдрук. – 2008. – 464 с.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Джерела
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.