Кедровий горіх

Ядра кедрових горішків містять 55—66 % жирів, 13,5—20 % білків, крохмалю, цукрів, вітамінів. До складу олії кедрових горішків входять в основному ненасичені жирні кислоти — олеїнова (16-23 %) і поліненасичені — лінолева і ліноленова (в сумі до 70 — 78,5 % від всіх жирів). Вміст насичених жирних кислот становить 6—7 %. Жиру супроводять 1,3—1,7 % фосфоліпідів. Білок кедрових горішків багатий такими амінокислотами як аргінін, лізин, метіонін, триптофан. За харчовими якостями рослинний білок кедрових горішків досить збалансований, за складом близький (у порівнянні з іншими рослинними білками) до білків тканин тварин і засвоюється організмом людини на 99 %. Іншим фактором, що визначає високу поживну цінність кедрових горішків є те, що вони містять більшість незамінних амінокислот, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни B, C, D, E, P, каротин, калій, кальцій, магній, фосфор та інші мінеральні елементи, велику кількість антиоксидантів. Вміст токоферолу (вітаміну E) в ядрі становить до 33 міліграм на 100 г.^{[джерело?]}

Ядра кедрового горіху багаті вітамінами групи B, вітамінами E і K, а також залізом, фосфором, цинком, магнієм, міддю та особливо марганцем. В них велика місткість жиру, як у всіх горіхах. 100 грам горіхів на п'ятнадцять відсотків забезпечують добову потребу людського організму в білках; крім того, білок кедрових горіхів відрізняється від більшості продуктів підвищеним вмістом лізину (до 12,4 г/100 г білка), метіоніну (до 5,6 г/100 г білка) і триптофану (3,4 г/100 г білка) — найбільш дефіцитних амінокислот.

Кедрові горішки широко використовуються в народній медицині. Вважається, що вони не мають протипоказань до вживання як у харчових, так і в лікувально-профілактичних цілях. Зокрема, кедрові горішки застосовують при наступних захворюваннях, хоча і не завжди таке використання підкріплене науковими даними:^{[джерело?]}

• імунодефіцитних станах
• алергічних захворюваннях
• атеросклерозі, ішемічній хворобі серця
• захворюваннях шлунково-кишкового тракту у тому числі виразкової та жовчнокам'яній хвороби.

З іншого боку, вживання кедрових горішків може призвести до серйозних порушень смакових відчуттів[2]. У численних повідомленнях від людей вказується на наявність гіркого або металевого присмаку в роті через один-два дні після вживання кедрових горішків[3][4]. Порушення смаку проходять без медичної допомоги від декількох днів до кількох тижнів.

Кедрові горішки

Крім того, ядра кедрових горішків служать сировиною для отримання кедрової (горіхової) олії. Шріт (макуха), який залишається після витискання кедрової олії з горішків, перемелюється і використовується як смакова добавка і збагачувач мікроелементами і вітамінами при приготуванні кондитерських виробів та кулінарних страв. Шкаралупа кедрових горішків є компонентом для деяких бальзамів і настоянок. Також з кедрових горішків виготовляється декоративний будівельний матеріал — кедропласт.

Збір кедрових горішків відбувається за допомогою великої довбні вагою 15-40 кг (у Сибіру її називають «колотом»), якою вдаряють по стовбуру, обтрушуючи гілля.

Ядра кедрового горіха використовуються в їжі і слугують сировиною для отримання кедрової (горіхової) олії. Шріт (вижим), який залишається після вижимання кедрової олії із ядер перетирають і використовують як смакову добавку і збагачувач мікроелементами та вітамінами під час приготування кондитерських виробів і кулінарних страв. Шкаралупа кедрового горіха є компонентом для деяких бальзамів і настоянок.

Настій шкаралупи кедрових горіхів виявляє в'яжучу, знеболюючу, протизапальну дію. В народній медицині настій із шкаралупи кедрових горіхів п'ють від глухоти, геморою, неврозів, хвороб нирок (наприклад, сечокам'яної хвороби), печінки; зовнішньо використовують як депіляційний засіб. В літературі зустрічаються рекомендації щодо призначень настоянки шкаралупи кедрових горіхів зовнішньо для розтирань «при застуді, ломоті в тілі, ревматизмі, подагрі, болях у суглобах», внутрішньо для підняття тонусу і відновлення нормального функціонування органів шлунково-кишкового тракту. Народна медицина радить вживати подрібнені горіхи з медом при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: гастритах, бульбітах, хронічному панкреатиті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки; при цих же проблемах використовується і отримана пресуванням кедрова олія. Вживання відварі рекомендується при захворюваннях крові, а також для розсмоктування солей при артритах, відкладанні солей, остеохондрозах. Ванни з відваром шкаралупи кедрових горіхів рекомендуються «при ревматизмі, артритах, подагрі, люмбаго». Примочки та обгортання рекомендуються при опіках і шкірних хворобах, таких як лишай, гноячкові ураження, екзема. Полоскання використовуються при запаленні слизових оболонок порожнини рота. Відвару шкаралупи притаманні фарбувальні властивості і його можна використовувати для придання волоссю каштанового відтінку.

Кедрові горіхи і зараз рекомендується для підвищення імунітету і відновлення сил, при авітамінозі і втраті маси. В Сибірі кедрове насіння використовують для профілактики і лікування серцево-судинних захворювань, а також як джерело йоду (профілактичний засіб при ендемічному зобі). У місцевого населення популярна спиртова настоянка із насіння кедрової сосни. При її виготовленні подрібнені разом з шкаралупою насіння заливають спиртом або горілкою так, щоб рівень рідини був на 2-3 см вище перемолотого насіння. Суміш настоюють протягом тижня, потім її фільтрують. Настоянку приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день при суглобовому ревматизмі, подагрі, артритах, пов'язаних з порушенням сольового обміну. За словами Флоринського В. М. (1903), на Камчатці одним із самих вживаних засобів в боротьбі з цингою, поряд з хвоєю поширеного тут кедрового сланцю, вважалися також кедрові горіхи разом з шкаралупою.

Добування кедрових горіхів проводять за допомогою колотів. Для виймання кедрових горіхів із шишок використовують спеціальні пристрої, названі шишкодробилка.

Вживання неякісних, вражених грибком, очищених кедрових горіхів може призвести до серйозних порушень смакових відчуттів. В масових повідомленнях від жителів, що вказують на присутність гіркого або металевого присмаку в роті через 1-2 дні після їх вживання. Порушення смаку відновлюється без медичної допомоги від декількох днів до тижнів. Очищені ядра псуються набагато швидше неочищеного горіха: він може зберігатися до року при кімнатній температурі і низькій вологості (в шишці — до декількох років), а очищений — тільки на холоді.

• Поліненасичені жирні кислоти

• Кедровая сосна // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (Перевірено 9 березня 2010)
• . Сосна сибирская