Кенгерлінський район

Кенгерлінський район межує:

• на півдні — з Ісламською Республікою Іран (по річці Араз);
• на південному сході та сході — з Бабецьким районом;
• на півночі та з заходу — з Вірменією (по гірських хребтах);
• на заході з Шарурським районом.

Статус району було отримано 19 березня 2004 Указом Президента Азербайджанської Республіки, коли його було сформовано із земель Шарурського і Бабецького районів[1].

Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.

Кенгерлінський район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу та в невеличкій Кенгерлинській низині довкола річки Араз тому рельєф району, в основному, гірський[2].

Зі сходу і півночі район підпирають гірські хребти Даралаязської гірської системи. Із заходу гора Тананам (Gora Tananam) 1007 метрів. З півночного заходу (на кордоні з Вірменією) кавказькі хребти з вершинами: Каракуш (Gora Karakush) 2600 метр та Кецхалтапа (Gora Kechaltapa) 2744 метрів. А зі сходу й півночі  — гори Анабад-Гядик (Gora Anabad-Gyadyk) 2081 метрів, Агкая (Gora Agkaya) 1758 метрів, Лізбід Чокеклії (Lizbird Çökəkliyi) 1777 метрів, Гора Хок (Gora Khok) 1063 метри.

Головною водоймою району є річка Араз, водами якої живляться більшість земель району. В районі протікає ще дві малі річки — Лізбиртчай и Джагричай, які підживлюються талими й дощовими водами струмків, що витікають із гір.

Клімат в Кенгерлінському районі сухий, континентальний з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха.

Район має багату флору і фауну[3]. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Кенгерлінському районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.

Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Гивраг, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.

Станом на 1 січня 2014 року в районі проживало 25 379 жителів.[4]

За даними 2007 року в районі проживало 25 139 мешканців, в одному місті і 10 населених пунктах:

Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство[5].

В районі працює: 12 загальноосвітніх шкіл, 4 позашкільних виховних закладів, 12 бібліотек, 13 клубних закладів, 1 музей[6], 2 дитячі музичні школи, центральна лікарня, 1 дільнична лікарня, 4 лікарські амбулаторії, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації[7].

Через район проходить автомагістраль M-7 Highway яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона не діюча, і зрідка використовується для військових потреб).

• На сайті Azerbaijan
• Інформація про Нахічеванську автономну республіку
• Інформація про Бабецький район
• Lider Tv Online — 10 yaşlı Kəngərli Rayonunun Uğurları