Київське вище військове інженерне училище зв'язку

Днем започаткування ВВНЗ вважається 1 березня 1919 року, коли за наказом Головного штабу Республіки № 220 у Москві було затверджено штат командного складу інженерних курсів.

1 грудня 1919 р. Проведений перший випуск.

1 травня 1920 року курси прибули до Харкова, а потім 20 серпня 1920 р. були передислоковані до Києва й розмістились на території колишнього юнкерського Костянтинівського училища.

23 квітня 1923 р. В. І. Ленін обраний почесним курсантом-інженером

1 листопада 1924 року курси перейменовано на Київську школу зв'язку,

20 грудня 1926 р. Присвоєння школі імені М. І. Калініна

5 лютого 1931 р. Перейменування школи в Київську ударну школу зв'язку

травень 1936 р. Перший випуск лейтенантів

6 березня 1937 року — Перейменування школи на Київське військове училище зв'язку імені М. І. Калініна.

червень—липень 1941 р. Участь в обороні Києва

серпень 1941 р. Евакуація в Красноярськ

28 лютого 1944 року на честь 25-ї річниці з дня започаткування й за видатні успіхи у справі підготовки офіцерських кадрів для частин зв'язку та бойові заслуги перед Вітчизною училище нагороджено Орденом Червоного Прапора.

з березня 1944 р. Реевакуація училища в Київ.

23 червня 1962 р. Проведений 100-й випуск офіцерів

4 грудня 1965 училище перейменовано на Київське вище військове інженерне училище зв'язку імені М. І. Калініна (КВВІУЗ) та переведено на 5-ти річний строк навчання.

22 лютого 1968 року за значні заслуги у підготовці кадрів Збройних Сил училище нагороджено другим Орденом Червоного Прапора.

28 лютого 1969 р. Нагородження Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР

березень 1969 р. і березень 1979 р. Нагородження Почесними Червоними Прапорами ЦК ЛКСМУ

13 грудня 1972 р. Нагородження Ювілейним почесним знаком на честь 50-річчя утворення СРСР

Навчання здійснювалося на 3-х факультетах (з 1979 по 1992 рр)

• 1-й факультет безпроводових засобів зв'язку
• 2-й факультет проводових засобів зв'язку і засекречувальної апаратури зв'язку (ЗАЗ)
• 3-й факультет АСУ військами та системами зв'язку[1]

Окремо в с.Бортничі розташований батальйон зв'язку забезпечення навчального процесу і літній табір з навчальним вузлом зв'язку Карамболіна[2].

На 1981–1986 рр навчання проводилося на 18 кафедрах

1 — кафедра загальновійськових дисциплін (загальна тактика, ЗЗМВ, військова топографія)

2 — кафедра ТСП — тактико-спеціальної підготовки і практичного застсування засобів зв'язку

3 — кафедра марксистсько-ленінської підготовки (історія КПРС, марксистсько-ленінська філософія, парт-політробота, науковий комунізм)

4 — кафедра електронних елементів

5 — кафедра засобів радіозв'язку (радіостанції від середньої потужності і вище, разом з 7-ю основні кафедри 1го факультету)

6 — кафедра лінійних і нелінійних радіотехнічних пристроїв

7 — кафедра радіорелейного, тропосферного і космічного зв'язку (теж основна кафедра 1го факультету)

8 — кафедра засобів проводового зв'язку (основна кафедра 2го факультету)

9 — кафедра телефонії та телеграфії (основна 2го і 3го факультетів)

10 — кафедра ЗАЗ

11 — кафедра автомобільна та засобів електроживлення

12 — кафедра технічної експлуатації та ремонту засобів зв'язку та автоматизації (міжремонтні терміни, категорування, основи ремонтних заходів, практика на підприємствах)

13 — кафедра фізики

14 — кафедра математики

15 — кафедра іноземних мов (англійська, німецька)

16 — кафедра антенно-фідерних пристроїв

17 — кафедра фізичної підготовки

18 — кафедра АСУ (основна 3го факультету)

План містечка

План військового містечка КВВІУЗ на 1986 рік, ескіз

Топографічна основа сучасна, назви / призначення об'єктів на 1986 рік

1 — Стоянка авто перед центральним входом

2 — КПП, кімната відвідувачів, класи інженерної графіки, поштове відділення

3 — «старий» навчально-житловий корпус; кафедри № 1, 5 (див.п.9), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18; черговий по училищу, вузол зв'язку, бібліотека, музей; 1й пост внутрішньої варти біля Прапору училища

4 — «новий» навчальний корпус; кафедри 2, 4, 6, 7, 8, 9, в підвалі навчальний ВЗ кафедри № 2 ТСП

5 — Робочі кабінети начальника училища, НачПолітВідділу, політвідділ

6 — 17 кафедра, спортзал, пістолетний тир

7 — КТП

8 — склад ПММ, 3й пост внутрішньої варти

9 — відгалуження «старого навчального корпусу», 5 кафедра; навпроти корпусу — автопарк училища (31)

10 — ангар 11 кафедри, класи практичного ремонту автотехніки; поряд стояв МТЛБ комплексу Маневр МП-22 від 18-ї кафедри

11 — речовий склад та склад РАО, 2й пост внутрішньої варти

12 — газова котельня

13 — їдальня 2-5 курсів

14 — на місці цього 9-поверхового гуртожитку було спортивне містечко

15 — 5-поверховий гуртожиток

16 — за радянських часів пам'ятник В.І.Леніну

17 — чайна, музей

18 — лазня, клуб, обчислювальний центр

19 — їдальня 1-х курсів

20 — житловий будинок (поза територією училища)

21 — гуртожиток жінок-одиначок, працівниць училища

22 — штаб

23 — вартове приміщення

24 — вартове містечко

25 — смуга перешкод

26 — овочесховище-лідник

27 — військторг, взуттєва майстерня, майстерня підгонки одягу

28 — траса кросу імені Стрільця, 1км

29 — силове містечко

30 — центральна алея, плац, де проходили всі шикування особового складу, розводи на заняття, наряду і варти, шикування перед звільненням, заняття зі стройової і фізичної (біг на 100м) підготовки, тощо; в 1970-ті роки прямо по центру цієї алеї ходив міський трамвай

31 — автопарк

Примітки до плану

• Позиції позначені фіолетовим кольором
• Вулиця Генерала Алмазова звалася М. І. Кутузова, але училище мало адресу вул. Московська, 45/1, з тих часів, коли Московська йшла до бульв. Лесі Українки

Підпис в дипломі

Починаючи з 1937 року, з моменту створення КВВІУЗ, інститут очолювали

• генерал-майор Афанасьєв (1938—1941),
• полковник Полянський (1942—1945),
• генерал-лейтенант Мірошников (1945—1946),
• генерал-лейтенант Буров (1947—1953),
• генерал-майор Макаров (1953—1957),
• генерал-майор Омельчук (1957—1959),
• генерал-лейтенант Бортник (1959—1962),
• генерал-майор Тюльга (1962—1973),
• генерал-лейтенант Пилипенко Михайло Корнійович (1973—1988),
• генерал-майор Федоров (1989—1992)

Записка про звільнення курсанта з розташування курсу

• Перше Київське Костянтинівське військове училище
• Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації

• Киевское высшее военное инженерное дважды Краснознаменное училище связи им. М. И. Калинина. 60 лет. (Исторический очерк). — Киев, Воениздат — КВВИДКУС, 1979. — 136 с. (рос.)

• ВІТІ НТУУ «КПІ» 90 років: Сторінки історії
• http://www.kvvidkus.narod.ru/ — неофіційний сайт
• http://kvvidkus.net/ — сайт 11 курсу 1986 року випуску