Клаудіо Джентіле

Вихованець футбольної школи клубу «Варезе».

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду нижчолігового клубу «Арона», в якій провів один сезон, взявши участь у 34 матчах чемпіонату. Наступного року повернувся до «Варезе», кольори якого захищав до 1973 року.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1973 року. Відіграв за «стару синьйору» наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем захисту команди. За цей час шість разів виборював титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії (двічі), володарем Кубка УЄФА, володарем Кубка Кубків УЄФА.

Протягом 1984—1987 років захищав кольори команди клубу «Фіорентина».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «П'яченца», за команду якого виступав протягом 1987—1988 років.

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 71 матч, забивши 1 гол. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, здобувши того року титул чемпіона світу.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після тривалої перерви, 2000 року, очоливши тренерський штаб молодіжної збірної Італії. Очолював італійську команду на молодіжному чемпіонаті Європи 2004 року, де італійці здобули «золото». Того ж року привів команду до олімпійської «бронзи» на Літніх Олімпійських іграх в Афінах. 2006 року припинив співпрацю з італійською «молодіжкою».

18 жовтня 2011 року був призначений головним тренером національної збірної Лівії.