Клочко Діана Георгіївна
Діана Клочко (нар. 31 березня 1963, с. Козин, Радивилівський район, Рівненська область) — мистецтвознавиця, кураторка виставок, редакторка, перекладачка. Член Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА під егідою ЮНЕСКО[1]. Лауреатка премії імені Юрія Шевельова (2019)[2].
| Діана Клочко | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
31 березня 1963 (58 років) с. Козин, Радивилівський район, Рівненська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | мистецтвознавиця, лекторка, куратор мистецької виставки, перекладачка |
| Відома завдяки | як мистецтвознавець, лекторка |
| Alma mater |
Київський художній інститут (1990) Національна академія мистецтв (1997) |
| Знання мов | українська, російська, польська і чеська |
| Нагороди | премія імені Юрія Шевельова (2019) |
| |
Життєпис
Народилася 31 березня 1963 року в селі Козин, Радивилівський район, Рівненська область, її батько — директор школи, а мати — медсестра.
1982 року Діана закінчила Абрамцевське художньо-промислове училище в Росії за спеціальністю «кераміка», після чого працювала три роки в Петрозаводську в Карелії. 1983 року народила першого сина, а 1986-го — переїхала до Києва[3].
Закінчила навчання на факультеті історії та теорії мистецтв у Київському художньому інституті в 1990 році. Після цього Діана закінчила аспірантуру Національної академії мистецтв 1997 року. Працювала журналістом у газетах «День» (1998—2002), «Книжник-review» (2002—2005) та часописі МФВ «Відкритий світ» (2000—2004). Вела книжкові проєкти у видавництвах «Дух і Літера», «Дуліби» та Meridian Czernowitz. З 2006 до 2010 рік була головним редактором київського видавництва «Грані-Т»[4][5].
Працює в службі стратегічного розвитку Києво-Могилянської академії. Читає відкриті лекції зі світового мистецтва. Володіє чеською й польською мовами[3]. Є членкинею Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА під егідою ЮНЕСКО[1].
У 2011—2014 роках Діана співпрацювала з відділом кіно-серіального виробництва каналу «Україна». Разом із Ігорем Померанцевим співзаснувала премію Metaphora для перекладачів поезії та есеїстики[4][6].
2019 року випустила книгу «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» про історію українського мистецтва від VII століття і до останнього року перед здобуттям Незалежності, видавництво — ArtHuss[7]. Отримала за неї премію імені Юрія Шевельова[2].
Публікації
- «Битий шлях, або Україна, якою ми її любимо» (альбом-путівник, «Дуліби», 2005)[8]
- «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» (ArtHuss, 2019)
Нагороди
- Почесне звання «Заслужений працівник культури України»[1]
- Почесні грамоти Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2008, 2009)[1]
- Премія імені Юрія Шевельова (2019)[2]
Примітки
- Клочко Діана ~ PEN Ukraine. pen.org.ua. Процитовано 5 листопада 2020.
- Мистецтвознавиця Діана Клочко отримала премію ім. Шевельова. hromadske.ua (укр.). Процитовано 5 листопада 2020.
- Радзієвська, Валерія; Балакир, Анна (5-05-2015). "Я не господиня і неправильна мама. За всі роки життя в Києві не придбала квартири". Газета.ua (укр.).
- Клочко Діана — expertky (ru-RU). Процитовано 5 листопада 2020.
- Діана з ромом. Club-tourist (амер.). Процитовано 5 листопада 2020.
- Капнік, Олена (27-12-2017). "Зрада - це ознака, що шлюб скінчився" - Діана Клочко. Газета.ua (укр.).
- Чому українські художники і їхні картини недооцінені — Діана Клочко та її «65 українських шедеврів. Визнані й неявні». Громадське радіо (укр.). Процитовано 5 листопада 2020.
- «Україна, якою ми її любимо», і Діана Клочко, якою ми її взнали. Club-tourist (амер.). Процитовано 6 листопада 2020.