Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука — художній музей у селі Кмитові Житомирського району Житомирської області; важливий культурно-просвітній осередок району та області, цінне й велике зібрання витворів мистецтва у стилі соцреалізму; унікальний сільський художній музей. Носить ім'я свого засновника — Йосипа Дмитровича Буханчука.
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука ![]() | |
---|---|
![]() | |
50°17′40″ пн. ш. 28°53′11″ сх. д. | |
Тип | художня галерея |
Країна |
![]() |
Адреса | вул. Покровська, 42, с. Кмитів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12526 |
Архітектор | М. Ю. Сєверов |
Засновано | 1974 |
Фонд | близько 3 000 музейних предметів |
Відвідувачі | бл. 11 000 осіб (2007)[1] |
Директор | Я. О. Хитрий |
Куратор | Житомирська обласна рада |
![]() ![]() Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука (Україна) | |
![]() |
Музейний заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради. З питань, віднесених чинним законодавством до повноваження управління культури і туризму, координацію діяльності музею здійснює також вищевказане управління. Контроль за діяльністю музею, обліком і збереженням Музейного фонду України здійснює управління культури і туризму, а також Міністерство культури України[2].
Загальна інформація
Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука розташований у спеціально зведеному (за індивідуальним авторським проектом) просторому приміщенні у центрі села, неподалік автодороги М06 «Київ—Чоп».
![](../I/%D0%A3_%D0%9A%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97.jpg.webp)
Індивідуальний проєкт музейного приміщення був створений виконаний головним архітектором М. Ю. Сєверовим під керівництвом народного архітектора СРСР професора І. І. Фоміна. Оригінальним є вирішення проєкту — просторі зали музею, яскраве денне освітлення, що ллється зі світлових ліхтарів даху приміщення, все є дуже гармонійним, ергономічним і сприяє головній меті відвідувачів — зустрічі з прекрасним світом мистецтва.
Основними напрямами діяльності музейного закладу є:
- збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність;
- забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності музею;
- сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;
- забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий соціальний захист;
- бюджетне фінансування пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;
- забезпечення охорони музеїв;
- підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою.
З історії музею
![](../I/%D0%94%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97.jpg.webp)
Ідею створення художнього музею на Коростишівщині довгі роки плекав та втілював у життя уродженець села Студениця, палкий шанувальник мистецтв і колекціонер Йосип Дмитрович Буханчук.
30 серпня 1974 року відбулось відкриття музею в коридорах Студеницької середньої школи. Це був перший музей радянського образотворчого мистецтва у країні, а тим більше — в селі[джерело?].
В 1975 році постановою колегії Міністерства культури УРСР музею образотворчого мистецтва було присвоєно звання «народного».
У 1977 році заклад було нагороджено дипломом I ступеню на республіканському огляді народних музеїв
Створення і розвиток музею було справою нелегкою. Проведена велика організаційно-творча робота зі збору творів і формування колекції музею, розробки індивідуального проєкту та будівництва спеціального приміщення. Й. Д. Буханчук присвятив тривалий час збиранню творів мистецтв. Загалом ним було зібрано і передано у дар музею 600 музейних предметів. На його прохання багато художників–ентузіастів із різних міст країни, поставивши за мету наблизити мистецтво до сільського жителя, передавали у дарунок музею свої роботи. Цінним музейним набутком стали 14 мистецьких творів, переданих Академією мистецтв СРСР зі своїх фондів. У подальшому музей поповнювався творами, переданими з державних фондів Міністерства культури СРСР і УРСР, Спілок художників СРСР і України, Москви, Ленінграду. За короткий термін колекція музею зросла до 2 500 творів.
На той час окремих будівель для художніх музеїв в країні не будували, не передбачалось це і п'ятирічними планами. Пропозицію Йосипа Буханчука, щодо будівництва окремого приміщення для музею підтримали другий секретар обкому В. Є. Острожинський і голова обласного виконкому В. О. Кременицький. Їх ідея будувати не окремо стала вдалою і вони прив'язали будівництво до філіалу музею, який був розміщений в кімнаті сусіднього сувенірного цеху колгоспу «Україна».
У 1984 році завершено будівництво приміщення музею загальною площею 3000 м.кв. в селі Кмитів, що було розташоване неподалік автошляху «Київ-Чоп», і в 1985 році експозиція музею зустріла перших відвідувачів. Вже у перший рік роботи закладу культури його відвідало майже 40 000 туристів.
У наступному (1986) році Постановою Ради Міністрів УРСР музейний заклад був перейменований в «Державний музей радянського образотворчого мистецтва».
В 1987 році музей було нагороджено дипломом III ступеню ВДНГ УРСР.
За незалежності України (від 1991 року) музейне зібрання незначно поповнилось за рахунок нових надходжень українських майстрів (переважно дарування).
У цей же період (1990—2000-і роки) Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука зажив сумної слави музейного закладу, з якого часто викрадали експонати, і музей був декілька разів утягнутий у гучні скандали. Так, за інформацією 2006 року від тодішнього директора музею Віктора Бойка:
![]() |
«Дві картини були вкрадені, а потім повернуті. Завдяки тому, що слідчі органи зайнялись. Чотири картини, які були дані в другі музеї, але довго не поверталися. I скільки писали, а потім прийшлось їздить і підключать даже СБУ, яка допомогла нам в цьому»[3] | ![]() |
Ще раніше, у заяві співробітників музею до СБУ, датованій 2004-м роком, йшлося, що у кабінеті тодішнього директора невідомі особи робили копії картин з матеріалів музею, які видавали за оригінали, а оригінальні роботи безслідно зникали.
Найбільше за розмахом пограбування в Кмитівському музеї сталося взимку 2009 року — у ніч проти 1 лютого крадії, увірвавшись до музею, викрали з виставкової зали 17 полотен українських і радянських художників, найціннішими з яких вважають серію картин Тетяни Яблонської «Інтер'єри Полісся» з 4-х робіт, а загальну вартість викраденого оцінили у понад 100 тисяч гривень[4]. Це велике пограбування призвело до зміни керівництва музею, і головне — до підсилення охорони за музейним зібранням. Вже 8 квітня 2009 року завдяки спецоперації СБУ було знайдено 11 із 17 викрадених картин у Києві. Тим не менше, нащадок Й. Д. Буханчука Олександр Петрович Бойко занепокоєний ситуацією, яка склалася у музеї, і вважає, що без вищого владного потурання безладу в цьому сільському музею не обійшлося[5].
Для приваблення закордонних туристів до Євро-2012 у музеї планувалось створити експозицію «Мистецтво доби тоталітаризму».
В 2019 році музей став відомим через скандал щодо зміни його назви в мережі Фейсбук: гурт київських митців перейменував сторінку в «Кмитівський музей радянського мистецтва» та планували зміну офіційної назви закладу, що одразу обурило громадськість та депутатів Житомирської обласної ради, зокрема, Олену Галагузу та Сидора Кізіна, котрі домоглися повернення назви сторінки[6][7][8].
В 2019 році в музею створено локацію для виставок сучасного мистецтва.
Музей має 10 експозиційних залів та музейну колекцію, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Це унікальний осередок культури, який став місцем духовного збагачення людей як області, так і всієї країни. Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради є науково-дослідним та науково-освітнім закладом, а також основним місцем зберігання творів мистецтва, матеріальної та духовної культури, пов'язаної з історією та сьогоденням мистецтва.
Фонди, експозиція та діяльність
Фондове зібрання Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука нараховує близько 3 000 музейних предметів.
Музей знайомить з творчістю художників різних поколінь. Поряд з роботами видатних майстрів, чиї імена ввійшли в історію радянської культури, демонструються твори талановитих митців молодшого покоління. Гордістю музею стали роботи живописців: Є. Мойсеєнка, С. Чуйкова, В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова, Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна, В. Рейхета, О. Шовкуненка, С. Григор'єва, М. Максименка, М. Глущенка, Т. Яблонської, графіків: А. Кібріка, Г. Верейського, В. Рудакова, Л. Сойфертіса, М. Дерегуса, В. Касіяна, А. Кокоріна, А. Гончарова, скульпторів (нині, 2010, це окрема зала): К. Білашової, Л. Буківського, В. Горєвого, А. Куща та інших.
Музейне зібрання дає можливість також ознайомитись з оригінальними творами представників різних національних шкіл мистецтва. Тут зібрана унікальна колекція творів, виконаних у стилі соціалістичного реалізму. Географія авторів — весь колишній СРСР, від прибалтійських, закавказьких, середньоазіатських республік, Молдови, України до автономних країв Росії (Якутії, Башкирії тощо)[9].
Зала декоративно-ужиткового мистецтва музею знайомить з виробами художніх промислів України та колишніх радянських республік — тут представлені вироби з кераміки і гутного скла, кришталю, плоскі та об'ємні гобелени, дрібна пластика.
Окремо експонуються зразки творчості митців Житомирщини — П. Кучука, С. Антонюка, П. Богомаза, В. Войтенка, В. Шкуринського, В. Дзюбенка, А. Матвієнка, О. Коркушко, В. Фещенка[10].
Загалом на тепер постійна експозиція Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука налічує близько 750 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, і розгорнута вона у 10-ти залах на площі 1 902 м²[11]. Серед них у 3-х виставкових залах працюють актуальні тематичні експозиції.
![](../I/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE_%D0%9A%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E_2010.jpg.webp)
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради створює експозиції, стаціонарні та пересувні виставки, вивчає архівні джерела, організовує збирацьку роботу, встановлюючи зв'язки з рідними та соратниками видатних художників мистецтва, краєзнавцями, колекціонерами, а також промисловими підприємствами та академією мистецтв України. Наукові співробітники музею проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого мистецтва, а також організовують пересувні художні виставки. Музей надає експозиційну площу для персональних виставок художникам, скульпторам, майстрам декоративно-ужиткового мистецтва. Музей забезпечує збереження музейних фондів, які входять до складу музейного фонду України.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
У музеї |
У залі митців Житомирщини |
Колекція графіки |
Зала робіт митців СРСР |
Примітки
- Костюкевич Валерій Музей на роздоріжжі. Мистецтво доби тоталітаризму може стати «фішкою» для туристів. // газ. «День» №145 за 15 серпня 2008 року
- Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука[недоступне посилання з липня 2019] на Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації Архівовано 8 вересня 2011 у Wayback Machine.
- Єдиний український музей образотворчого мистецтва, знаходиться у Житомирі (+фото) на www.zhzh.info (веб-проект «Журнал Житомира») (рос.) // за матеріалами репортажу у червні 2006 року на телеканалі «Інтер».
- Магнус Павло З музею викрали 17 картин // «Газета по-українськи» № 776 за 6 лютого 2009 року (рос.)
- Нащадок засновника музею в Кмитові занепокоєний крадіжками картин на www.zhzh.info (веб-проект «Журнал Житомира») // за матеріалами статті Олени Галагузи у газ. «Субота» за 26 квітня 2009 року
- Радянський чи ні? Українські художники і посадовці посварилися через музей
- Микита Кадан, Євгенія Моляр, Леонід Троценко. Що відбувається у Кмитові? // Українська правда. Життя, 24 серпня 2019
- Відкритий лист на підтримку Відділу сучасного мистецтва у Кмитівському Музеї, 17 вересня 2019 року. Станом на 20 квітня 2020 року — 380 підписів, серед них 3. Ольга Гончар, 6. Олеся Мілованова, 7. Алевтина Кахідзе, 18. Анатолій Бєлов, 27. Левон Азізян, 204. Катерина Сергацкова, 236. Марина Врода, 377. Дмитро Чепурний
- Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука // інф. за 19 травня 2009 року на www.ukraine3000.org.ua (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)
- Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?)
- Кмитівський музей на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України») Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.
Джерела
- Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?)
- Кмитовский музей советского изобразительного искусства., Житомир: Житомирское областное управление культуры, 1980 (рос.)
- Кмитівський музей на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України»)
- Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука на www.prostir.museum («Музейний простір України»)
- Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука // інф. за 19 травня 2009 року на www.ukraine3000.org.ua (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)
- Єдиний український музей образотворчого мистецтва, знаходиться у Житомирі (+фото) на www.zhzh.info (веб-проект «Журнал Житомира») (рос.) // за матеріалами репортажу у червні 2006 року на телеканалі «Інтер».
- Кмитівський музей радянського мистецтва та Євгенія Моляр // Your Art. 12 липня 2019.