Козелецька сотня

Козелецька (Козельська) сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Переяславського, а згодом Київського полку Гетьманщини. Центр — містечко Козелець.

Козелецька сотня
Основні дані
Полк: з 1648 до 1650-х — Переяславський
з 1650-х до 1782 — Київський
Утворена: 1648
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Козелець
Сотенна влада
Сотники

Історія

Сотня виникла як адміністративна і військова одиниця Переяславського полку наприкінці 1648 року. Юридично закріплена за ним Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року у кількості 200 козаків.

Між 1651 і 1653 роком відійшла під підпорядкування Київського полку, позаяк у присяжних описах початку 1954 року згадана саме як його сотня. Відтоді у складі саме Київського полку.

Від 1708 і до 1782 року в Козельці також містилось полкове управління Київського полку.

З ліквідацією полкового устрою на Лівобережній Україні територія Козелецької сотні була розділена між Березинським повітом Чернігівського намісництва та Остерським і Козелецьким повітами Київського намісництва.

Сотенна старшина Носівської сотні

Сотники

  • Гарячка Прокіп (? — 1649  ?)
  • Гарячка Марко (? — 1653—1660  ?)
  • Кизимовський Гнат (? — 1661  ?)
  • Захар'ященко Опанас (1662—1662 — наказний полковник козелецький)
  • Скок Іван (? — 1662)
  • Красовський Степан (1662  ?)
  • Клижка Іван (? — 1665  ?)
  • Жила Гаврило Карпович (? — 1669—1676  ?)
  • Каплонський Василь (? — 1676)
  • Борсук Петро (1676  ?)
  • Терміновець Федір Олексійович (? — 1682  ?)
  • Жила Гаврило Карпович (? — 1682  ?)
  • Солонина Сергій Васильович (1687, нак.)
  • Стефанович Матвій (? — 1692—1693  ?)
  • Борсук Петро Іванович (? — 1696—1697  ?)
  • Іванович Лука (? — 1699  ?)
  • Голод Микола (? — 1702  ?)
  • Борсук Петро Іванович (? — 1703  ?)
  • Ханенко Федір Лаврінович (? — 1705  ?)
  • Довгий Остап (1706, нак.)
  • Грабовський (? — 1708)
  • Голод Микола (? — 1712—1715  ?)
  • Підвисоцький Яків, Костяний Михайло (1727, нак.)
  • Жила Петро Яремович
  • Підвисоцький Олексій Якович (? — 1729—1742)
  • Бердянський Іван (1740, нак.)
  • Педорко Іван (1740, нак.)
  • Барановський Степан Якович (1742—1757)
  • Пустовойтенко Федір (1754)
  • Руголь Павло (1757—1767)
  • Шум Павло Матвійович (1768—1781)
  • Десенко Микита (1782—1783)

Отамани

  • Скок Іван (? — 1662  ?)
  • Кіндратович Прокіп (? — 1669  ?)
  • Коптевич Іван (? — 1679  ?)
  • Мирченко Андрій (? — 1682  ?)
  • Данилович Герасим (? — 1691  ?)
  • Довгій Остап (? — 1692  ?)
  • Іванович Лука (? — 1696  ?)
  • Михайло Іванович (? — 1697  ?)
  • Довгий Остап (? — 1699  ?)
  • Петро Сергійович (? — 1702  ?)
  • Барановський Яків Станіславович (? — 1704—1706  ?)
  • Гречка Остап (? — 1718  ?)
  • Бразул Лука (1718—1729)
  • Борсук Яків Петрович (1729—1730  ?)
  • Бразул Лука (1732—1741  ?)
  • Брилевич Семен (? — 1746  ?)
  • Прудченко Лук'ян (? — 1748  ?)
  • Пустовойт Федір (? — 1751—1753  ?)
  • Корсун Андрій (? — 1754  ?)
  • Мостовий Федір (? — 1759  ?)
  • Нестеровський Іван (? — 1763  ?)
  • Красовський Данило (1764—1776  ?)
  • Валюжа (? — 1780)

Писарі

  • Сочевець Андрій (? — 1737—1741  ?)
  • Гонтаревський Іван (? — 1745—1746  ?)
  • Федоровський Іван (? — 1751  ?)
  • Пасенко Петро (1754—1761)
  • Полутанський Григорій (1761  ?)
  • Підвисоцький Олексій (1759—1767)
  • Железко Василь (1767—1779  ?)

Осавули

  • Павлович Савка (? — 1687  ?), Григорій (1741)

Хорунжі

  • Довгий Євстафій (? — 1684  ?)
  • Пташніченко Назар
  • Радич Григорій Парфенович (? — 1729  ?)
  • Гришак Микита (? — 1737—1741  ?)
  • Гриненко
  • Дашкевич Семен (1771—1779  ?)


Опис Козелецької сотні (частковий)

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про два населені пункти та населення Козелецької сотні напередодні ліквідації[1]:

Села, селища, хутори Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборнихкозаків підпомічниківміщанпосполитих коронних, в тому числі ранговихпосполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
Відійшли до Козелецького повіту (Київського намісництва):
місто Козелець4618131420173156173522
селище Опеньки3101023
селище Лихолітки6324850
село Берків11124602791
село Сморшки152291910442
селище Гладке15131028
селище Тополі10131538
селище Риків1117119
селище Брагинці611219
селище Святеньке129627
селище Курганське2220224
село Данівка412305737124
село Карасинівка11221231054
село Нечагівка12372961127
селище Круглики66
селище Гламазди531018
селище Часнівці88
слобода при Козелецькому монастирі44
селище Берлози118274746
селище Шами426
селище Новики3386350
селище Білейки617
селище Бабарики232248
селище Войтки314
селище Пальчики1111
селище Самсони918128
селище Ставиське6103248
1. хутір Олексіївщина22
2. хутір Корсуни22
3. хутір Закревський3216
4. хутір Жеребецький44
5. хутір Брагинці314
6. хутір Сивухи819
7. хутір прапорщика Закревського22
Разом у частині сотні Козелецької513719242355791564344814614691
Відійшли до Остерського повіту (Київського намісництва):
село Калита111354072147
село Семиполки22587746181
1. хутір Рокитний11
Разом у частині сотні Козелецької133931171193291077
Всього у сотні Козелецькій (у 2-х з 3 частин)523722273286961564356717904768

Див. також

Примітки

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 94-95, 99

Джерела

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 153-154.
  • Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Київ, 2010. — С. 31-32.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.