Козел звичайний

Козел звичайний, або безоа́ровий (Capra hircus, раніше Capra aegagrus, або Capra hircus aegagrus) — вид роду Козел (Capra). Дикі форми цього виду козлів — предки свійських кіз.

?
Козел звичайний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Козлові (Caprinae)
Рід: Козел (Capra)
Вид: Козел звичайний
Capra hircus
Erxleben, 1777
Підвиди
Посилання
Вікісховище: Capra aegagrus
Віківиди: Capra hircus
ITIS: 898264
МСОП: 3786
NCBI: 9923
Fossilworks: 149651

Про видову назву

Нерідко цей вид козлів на противагу свійським козам називають «дикими козами», як і сарн та козиць. Назва «безоаровий» пов'язана з виявленням у цих тварин специфічних для багатьох копитних кулястих скам'янілостей у кишечнику, які мають назву безоар, або безоаровий камінь (також: ).

Окрім того, вид раніше був відомий як «Capra bezoartica Linnaeus, 1766» (дослівно «козел безоартовий») з синонімом «Capra aegagrus Erxleben, 1777» (дослівно «егейський» (?)), і ця остання назва стосувалася кількох різних видів; також назва «bezoartica» є непридатною для використання (nomen oblitum). Тепер вважається, що форми aegagrus, cretica, jourensis та picta є підвидами of C. hircus.

Морфологія

Козли цього виду досягають довжини тіла від 1,2 до 1,6 м, хвіст довжиною від 15 до 20 см. Висота в плечах становить від 70 см до 1 м, а вага — від 25 до 95 кг . Його статура кремезна, кінцівки сильні, копита широкі. Самці мають сріблясто-білу шерсть в зимовий час, нижня сторона і частини морди — чорно-коричневі. Уздовж спини тягнеться чорна смуга, ще одна проходить в області плеча від спини до грудей. До літа шерсть стає коротшою, її основний колір рудим. Цілий рік самки пофарбовані в жовтувато-коричневі кольори, виявляють, однак, також темну смугу на спині.

Обидва статі мають роги, які однак значно більші у самців. У самок роги злегка зігнуті, довжиною від 20 до 30 см і відносно тонкі. Роги у самців довгі — до 1,3 м, шаблевидно загнуті назад, з рубцем і горбками на передньому краї.

Поширення

Поширення диких форм козла звичайного (жовтим кольором, позначено як «aegagrus») та суміжних видів роду Козел

Поширений в Пакистані, Афганістані, Ірані, Малій Азії, на острові Крит та на деяких інших островах Грецького архіпелагу, Дагестані, Азербайджані, Вірменії, Туркменістані. Початкова область поширення диких форм охоплювала частини Західної Азії і тяглася від Анатолії через Кавказ до Афганістану і Пакистану.

Популяції в Омані і на кількох грецьких островах можливо пішли від здичавілих тварин.

Козли мешкають у ряді характерних життєвих просторів, в тому числі гірських місцевостях до 4 200 м над рівнем моря, але також і в пустельних регіонах і лісистих областях.

Поведінка

Активні головним чином у сутінках і відправляються на пошуки їжі рано вранці і під вечір. У жарку пору року вони відпочивають протягом всього дня і активізуються лише вночі. Влітку кози піднімаються до снігової зони, взимку спускаються до лісової; живляться трав'янистою і чагарниковою рослинністю.

Живуть у невеликих стадах, які налічують у середньому від 5 до 25 особин в залежності від сфери проживання та регіону. Самки і підростаюче покоління живуть цілий рік в таких групах і віддаляються від них ненадовго тільки для народження потомства. Самці проводять велику частину року в холостяцьких групах, що складаються з 4-5 тварин. У межах цих груп вони засновують ієрархію. Під час спарювання самці приєднуються до груп самок і досить жорстоко борються з іншими самцями за привілей спарювання.

Парування проходить в залежності від регіону — між серпнем і груднем, і після 5-місячної вагітності самка народжує (між січнем і травнем) 1-2 дитинчат. Вони важать при народженні приблизно 2 кг і встають на ноги вже протягом першої доби. Через 4-5 місяців вони відвикають від молока матері, залишаються, однак, аж до наступного шлюбного сезону або наступних пологів біля матері. Самки народжують перше потомство у віці трьох років.

Козли — виключно травоїдні тварини.

Систематика

Критський козел вважається окремим підвидом козла звичайного, але ймовірно походить від здичавілих домашніх кіз

Спочатку домашня коза (як Capra hircus) і «безоаровий» козел (як Capra aegagrus) описувалися як два різні види. Згідно з роз'ясненням Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури об'єднують в один вид[1] під ім'ям aegagrus. Вілсон і Рідер у монографії «Види ссавців світу» (2005) подають вид під назвою Capra hircus і розрізняють шість його підвидів:

Статус останніх трьох підвидів, що зустрічаються тільки на островах Греції, залишається дискусійним. Згідно з новими дослідженнями, в тому числі генетичними, ці популяції є, найімовірніше, давно здичавілими домашніми козами[2]. Спірними є ще два підвиди: C. a. blythi і C. a. turcmenica.

Козли і людина

Козли були одомашнені на ранньому етапі історії. Встановлено, що люди тримали домашніх кіз (саме цього виду) вже близько 6000 року до н. е. Згідно з новими археологічними знахідками в Ірані, процес доместикації завершився ще двома тисячами років раніше. Звідти домашні кози поширилися по всьому світу. У Європі ніколи не існувало диких кіз, тому всі європейські кози походять від азійських предків.

Статус диких популяцій

Цей вид козлів (дикі популяції) знаходиться у наш час під загрозою. Причинами є браконьєрство (незаконне полювання) і витіснення диких козлів з їхнього середовища існування людьми і домашніми тваринами.

МСОП нині надає цьому виду козлів (диким популяціям) статус «уразливий» (vulnerable).

Примітки

  1. Opinions March 2003. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 25 вересня 2010.
  2. Armelle Frédérique Gardeisen & al.:Genetic evidence for the origin of the agrimi goat (Capra aegagrus cretica). In:Journal of Zoology2002, Nr. 256, S. 369—377

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.