Козин (смт)

Кози́н селище міського типу, розташоване на рівнинній місцевості на берегах Дніпра та річки Козинки, за 25 кілометрів від центра Києва та за 15 км від районного центру — міста Обухова.

смт Козин
Герб Козина
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Обухівський район
Рада Козинська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1000
Статус із 1958 року
Площа 189.40 км²
Населення 3392 (01.01.2020)[1]
Густота 18 осіб/км²
Поштовий індекс 08711
Телефонний код +380 4572
Географічні координати 50°12′59″ пн. ш. 30°39′32″ сх. д.
Водойма Дніпро, Козинки
Відстань
Найближча залізнична станція: Нові Безрадичі
До станції: 8 км
До обл. центру:
 - фізична: 25 км
Селищна влада
Адреса 08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Партизанська, 2
Голова селищної ради Гартік Валерій Володимирович
Карта
Козин
Козин

Козин у Вікісховищі

Історія

Перші письмові згадки про Козин належать до ХІ століття (на сайті Верховної Ради України датою заснування зазначений 1000 рік)[2]. В статті у Географічному словнику Королівства Польського зазначено, що село до 1787 року було власністю Києво-Печерської лаври.

ХІХ століття

У журналі "Киевский военный губернатор" у "Ведомости о настоящем состоянии казенных волостей Киевской губернии" за 1827 рік говориться про те, що Козин належить до великобугаївської волості. Сюди входять "селения" Велика Бугаївка, Ханбіково, Нові Безрадичі, Великі Дмитровичі, Малі Дмитровичі, Підгірці; "деревни" (це ті села, в яких були церкви) Старі Безрадичі, Мала Бугаївка, хутор Козин. Тут же наголошується, що хутір Козин розміщений за 14 кілометрів від "волостного селения" Великої Бугаївки. "Число душ мужского пола - 164". (Центральний державний історичний архів, фонд 533, опис 3, справа 73, с. 12).

У 1841-1856 роках згідно з документами канцелярії Київского округу за відомістю про перепис душ Великодмитрівськох волості в Козині було число "душ наявных" - 134.

ХХ століття

Серед матеріалів Обласного державного архіву Київської області від 26 вересня 1914 року - "Рапорт Волостного Правления при семъ представляетъ Губернскому по крестьянскимъ деламъ Присутствію въдомости объ урожае хлебовъ и сборе сена и о количестве продовольственного хлеба, потребнаго при обсемении и продовольствии до нового урожая", в якому зафіксовано, що в Козині на той час проживало 1142 жителів.

Козин було звільнено від окупації 7 листопада 1943 року.

У Козині була поромна переправа через річку Козинку до 1975 року.

1 жовтня 1958 року село Козин стало селищем міського типу. У 1958 році сільську раду перейменували на селищну, а село стало називатися селищем міського типу. До складу селищної ради ввійшли: село Козин, хутори П'ятихатки та Рудики. Ці хутори з'єдналися з Козином і між собою забудовами центральної вулиці Козина (протяжність до 10 км), яка стала називатися вулицею Леніна (з початку 2000х вулиця Солов'яненка).

У 1963 році 30 жовтня було реорганізовано два райони - Обухівський і Кагарлицький в Кагарлицький. Козин було віднесено до Васильківського району (з 03.12.1963 до кінця 1964 року).

З 3 січня 1967 року Козин знову віднесено до Обухівського району.

Географ

На півночі Козин межує з Києвом, а на заході межа селища проходить по Столичному шосе (Київ Дніпро). На півдні Козин межує із селом Плюти та містом Українка.

Населення

Рік Населення
1827 164 (тільки чоловічої статі)
1841 126 (селян чоловічої статі), 2 відставних солдата
1856 134 («наявних душ»)
1872 223
1900 815
1914 1142
1943 796
2009 3228
2010 3204
2011 3180
2012 3229
2013 3269
2014 3333
2015 3374
2016 3386
2017 3380
2018 3352
2019 3371
2020 3392

Освіта та культура

У Козині[3] працює загальноосвітня школа, музична школа, будинок культури, бібліотека.

Санаторії

На території селища розташовані численні бази відпочинку та санаторії.

Архітектура

Навпроти селищної ради стоїть пам'ятник воїнам, що захищали Козин від гітлерівських окупантів. Поранений воїн піднімає знамено перемоги, не здаючись ворогам.

Відомі люди

У селищі похований Солов'яненко Анатолій Борисович Герой України.

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. ВРУ
  3. Козин // «Словники України» online

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.