Козин (смт)

Перші письмові згадки про Козин належать до ХІ століття (на сайті Верховної Ради України датою заснування зазначений 1000 рік)[2]. В статті у Географічному словнику Королівства Польського зазначено, що село до 1787 року було власністю Києво-Печерської лаври.

У журналі "Киевский военный губернатор" у "Ведомости о настоящем состоянии казенных волостей Киевской губернии" за 1827 рік говориться про те, що Козин належить до великобугаївської волості. Сюди входять "селения" Велика Бугаївка, Ханбіково, Нові Безрадичі, Великі Дмитровичі, Малі Дмитровичі, Підгірці; "деревни" (це ті села, в яких були церкви) Старі Безрадичі, Мала Бугаївка, хутор Козин. Тут же наголошується, що хутір Козин розміщений за 14 кілометрів від "волостного селения" Великої Бугаївки. "Число душ мужского пола - 164". (Центральний державний історичний архів, фонд 533, опис 3, справа 73, с. 12).

У 1841-1856 роках згідно з документами канцелярії Київского округу за відомістю про перепис душ Великодмитрівськох волості в Козині було число "душ наявных" - 134.

Серед матеріалів Обласного державного архіву Київської області від 26 вересня 1914 року - "Рапорт Волостного Правления при семъ представляетъ Губернскому по крестьянскимъ деламъ Присутствію въдомости объ урожае хлебовъ и сборе сена и о количестве продовольственного хлеба, потребнаго при обсемении и продовольствии до нового урожая", в якому зафіксовано, що в Козині на той час проживало 1142 жителів.

Козин було звільнено від окупації 7 листопада 1943 року.

У Козині була поромна переправа через річку Козинку до 1975 року.

1 жовтня 1958 року село Козин стало селищем міського типу. У 1958 році сільську раду перейменували на селищну, а село стало називатися селищем міського типу. До складу селищної ради ввійшли: село Козин, хутори П'ятихатки та Рудики. Ці хутори з'єдналися з Козином і між собою забудовами центральної вулиці Козина (протяжність до 10 км), яка стала називатися вулицею Леніна (з початку 2000х вулиця Солов'яненка).

У 1963 році 30 жовтня було реорганізовано два райони - Обухівський і Кагарлицький в Кагарлицький. Козин було віднесено до Васильківського району (з 03.12.1963 до кінця 1964 року).

З 3 січня 1967 року Козин знову віднесено до Обухівського району.

На півночі Козин межує з Києвом, а на заході межа селища проходить по Столичному шосе (Київ — Дніпро). На півдні Козин межує із селом Плюти та містом Українка.

У Козині[3] працює загальноосвітня школа, музична школа, будинок культури, бібліотека.

На території селища розташовані численні бази відпочинку та санаторії.

Навпроти селищної ради стоїть пам'ятник воїнам, що захищали Козин від гітлерівських окупантів. Поранений воїн піднімає знамено перемоги, не здаючись ворогам.

У селищі похований Солов'яненко Анатолій Борисович — Герой України.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Kozyn, wś, pow. kijowski, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 575. (пол.)

• Облікова картка на вебпорталі Верховної Ради України
• смт Козин
• Козин
• Козин
• Карта поселка Козин
• Справка по городу: Козин (рос.)