Колимське нагір'я

Коли́мське нагі́р'я, Колимський хребет, Гидан або Гедан (перевальний) — нагір'я на північному сході азійської частини Росії, головним чином в Магаданській області. Складається з системи хребтів, плато і гряд, які відокремлюють басейн річки Колими від річок басейну Тихого океану. Протягується на 1 300 км від хребта Сунтар-Хаята і верхів'їв річок Оли і Буюнди на сході і північному сході до долини річки Малий Анюй і до витоків річки Анадир.

Колимське нагір'я

63° пн. ш. 160° сх. д.
Країна  Росія
Регіон Магаданська область
Чукотський автономний округ
Камчатський край
Тип гірський хребет
матеріал граніт, Гнейс, кристалічні сланці, Алевроліт, пісковик
Висота 569 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 2124386
Колимське нагір'я
Колимське нагір'я (Росія)

У південно-західній частині нагір'я переважають плато, короткі хребтові і гранітні масиви заввишки 1 500—1 800 м. До північного сходу слідує ряд хребтів, розділених тектонічними западинами, — Майманджинський хребет (до 1 800 м), Ольське плато, що перетинається Колимським автотрактом, Сеймчано-Буюндинська западина, Омсукчанський хребет (до 1 962 м), Омсукчанська западина, Коркодонський хребет, Кедонський хребет, Верхньокедонська улоговина, Конгинський хребет, Молонгдинський хребет та інші.

Між річками Коркодон і Олою (басейн Колими) розташований платоподібний Омолойський масив, складений протерозойськими гнейсами і сланцями. Західна частина нагір'я складена в основному алевролітамиі і пісковиками пермського, тріасового і юрського віку, а в східній переважають ефузивні відкладення. З численними гранітними інтрузіями мезозойського віку зв'язані і рідкометальні зруденіння. У западинах — кам'яно- і буровугільні родовища, термальні джерела.

На західному схилі Колимського нагір'я клімат різко континентальний. Середні температури липня 8—10 °С, січня —40 °С. Літо сухе. Східний схил навітряний, вологий. Середня температура липня 4 °С, січня до —20 °С.

2/3 площі Колимського нагір'я безлісні (гірська мохово-лишайникова тундра, кедровий стланик). Долини і нижні частини схилів хребтів і гряд до 500 м на півночі і 800 м на півдні покриті рідкостойними модриновими лісами. На дні долин заплавні ліси.

Література

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 244(рос.)
  • Пармузин Ю. П., Северо-Восток и Камчатка, М., 1967; Север Дальнего Востока М., 1970.(рос.)

Ресурси інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.