Конвой OG 71
Конвой OG 71 (англ. Convoy OG 71) — 71-й атлантичний конвой серії OG транспортних і допоміжних суден у кількості 23 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від Британських островів до Гібралтару. Конвой вийшов 13 серпня 1941 року з Ліверпуля. 17 серпня був виявлений німецьким патрульним літаком Fw 200 «Кондор» KG 40. 19-23 серпня в результаті скоординованої атаки німецьких підводних човнів (перший випадок використання тактики «вовча зграя») втратив вісім суден і два кораблі ескорту. 25 серпня 1941 року решта конвою прибула до Гібралтару.
Конвой OG 71 Convoy OG 71 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва за Атлантику | |||||||
Британський корвет «Волфлавер» типу «Флавер», що супроводжував конвой OG 71 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Союзники: Велика Британія |
Країни Осі: Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
П. І. Паркер | Райнгард Зурен Еріх Топп Адальберт Шне | ||||||
Військові сили | |||||||
23 транспортних суден 13 кораблів ескорту |
8 U-Boot | ||||||
Втрати | |||||||
8 суден затоплені + 2 кораблі ескорту[Прим. 1] (15 185 тонн) |
Кораблі та судна конвою OG 71[1]
Транспортні судна
- Позначення
Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
---|---|---|---|
Aguila (1917) | Велика Британія | 3 255 | Судно командора конвою віцеадмірала П. І. Паркера. 19 серпня затоплено U-201[2] |
Aighai (1896) | Королівство Греція | 1 406 | пройшло до Порту |
Aldergrove (1918) | Велика Британія | 1 974 | 23 серпня затоплено U-201[3] |
Alva (1934) | Велика Британія | 1 584 | 19 серпня затоплено U-559[4] |
Cervantes (1919) | Велика Британія | 1 810 | пройшло до Лісабону |
Ciscar (1919) | Велика Британія | 1 808 | 19 серпня затоплено U-201[5] |
Clonlara (1926) | Ірландія | 1 203 | 22 серпня затоплено U-201[6] |
Copeland (1923) | Велика Британія | 1 526 | рятувальне судно конвою |
Ebro (1920) | Данія | 1 547 | |
Empire Oak (1941) | Велика Британія | 484 | 22 серпня затоплений U-564[7] |
Empire Stream (1941) | Велика Британія | 2 911 | Судно віцекомандора конвою. Вимушено відпливло до Лісабону |
Grelhead (1915) | Велика Британія | 4 274 | вимушено відпливло до Лісабону |
Lanarhone (1928) | Ірландія | 1 221 | прибуло до Лісабону |
Lapwing (1920) | Велика Британія | 1 348 | |
Lyminge (1919) | Велика Британія | 2 499 | прибуло до Лісабону |
Marklyn (1918) | Велика Британія | 3 090 | |
Meta (1930) | Велика Британія | 1 575 | прибуло до Лісабону |
Petrel (1920) | Велика Британія | 1 354 | пройшло до Порту |
Spero (1922) | Велика Британія | 1 589 | |
Spind (1917) | Норвегія | 2 197 | 23 серпня торпедований U-564 і добитий U-552[8] |
Starling (1930) | Велика Британія | 1 320 | |
Stork (1937) | Велика Британія | 787 | 23 серпня потоплений U-201[9] |
Switzerland (1922) | Велика Британія | 1 291 | прибуло до Лісабону |
Кораблі ескорту
Підводні човни Крігсмаріне, що брали участь в атаці на конвой[10]
Назва | Тип | Командир | Результати атаки |
---|---|---|---|
U-75 | типу VIIB | капітан-лейтенант Гельмут Рінгельманн | не брав участі в атаці |
U-83 | типу VIIB | капітан-лейтенант Ганс-Вернер Краус | не брав участі в атаці |
U-106 | типу IXB | капітан-лейтенант Юрген Естен | не брав участі в атаці |
U-201 | типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Адальберт Шне | 19 серпня потопив Aguila, Ciscar; 23 серпня — Aldergrove і Stork |
U-204 | типу VIIC | капітан-лейтенант Вальтер Келль | 19 серпня потопив норвезький есмінець «Бат» |
U-552 | типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Еріх Топп | 23 серпня потопив Spind |
U-559 | типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Ганс Гайдтманн | 19 серпня потопив Alva |
U-564 | типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Райнгард Зурен | 22 серпня потопив Clonlara і Empire Oak; 23 серпня — корвет «Зінніа» |
Див. також
Посилання
- Convoy OG.71(англ.)
- OG-71(англ.)
- CONVOY OG 71(англ.)
- Operation OG(англ.)
Література
- Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
- Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
Примітки
- Виноски
- Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.