Копані (Джанкойський район)

Копані - село на півночі району, у степовому Криму, на березі одного з заток Сиваш, висота над рівнем моря - 2 м [1]. Сусідні села: Єрмакове за 1 км на схід та Стовпове за 1,5 км на південь. Відстань до райцентру - близько 14 кілометрів, найближча залізнична станція - Пл. 1361 Км за 2 кілометри

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кобан Китай входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства [2].

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [3], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопському повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [6], Копань була включена до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Копань значилося 6 дворів, 53 кримських татарина та 2 ясирів [7]. На військово-топографічній карті 1817 року позначене село Копанка з 10 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Копан, згідно «Ведомости про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р» , залишився у складі Тузакчинської волості [9]. На карті 1842 року Копань позначена умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Копан - власницьке татарське село, з 1 двором і 3 жителями при колодязях [11]. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Копань було покинуте жителями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [12] і залишалося в руїнах[13], але на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Копань відзначені 7 дворів [14]. Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», в 1888 році німцями, вихідцями з бердянських колоній, на 1100 десятинах землі, було засновано лютеранське поселення Копань, або Берберівка [15]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 записана Капан, з 5 дворами і 34 жителями.

Після земської реформи 1890 року[16] Копань віднесли до Богемської волості. Згідно «... Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892 рік», у селі, що становила Копаньську громаду, було 77 жителів в 11 домогосподарствах [17]. За «... Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в Копані числилося 109 жителів у 12 дворах [18], в 1911 році, відповідно до словника «Німці Росії», у селі числилося 73 жителі [15]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [19], у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Копань [20] з населенням 102 жителя, з яких 101 німець [15].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [21]. У 1922 році повіти перетворили в округу [22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район [23] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Копань, з населенням 132 жителя [15] входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району [24]. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан [25]. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» [26] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [27]. За селом так і закріпився русифікований варіант тюркського ойконіму Qopan - Копані - одне з небагатьох кримських сіл, що зберегли давню назву.