Стовпове (Джанкойський район)

Стовпове́ (до 1945 року Мечетлі-Китай, крим. Meçetli Qıtay) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Єрмаківській сільській раді. Населення становить 246 осіб.

село Стовпове
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Облікова картка Стовпове 
Основні дані
Населення 246
Поштовий індекс 96100
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°49′41″ пн. ш. 34°27′53″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Стовпове
Стовпове
Мапа

 Стовпове у Вікісховищі

Географія

Столбовое - село на півночі району, в степовому Криму, на західній стороні шосе М18 Москва - Сімферополь, висота над рівнем моря - 8 м [1]. Найближчі села: Копані - за 1,7 кілометра на північ, Єрмакове за 2,4 кілометри на північний схід по шосе і Придорожнє - за 2,7 км на південь, також по трасі. Відстань до райцентру - близько 12 кілометрів, найближча залізнична станція - Солоне Озеро - близько 8,5 км.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Мечитлер Китай входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакам ства [2]. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [3], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії [6], Мечетлі-Китай був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селищх в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, в селі Китай числилося 27 дворів, 158 кримських татар, 2 ясири та 18 циган [7]. На військово-топографічної карті 1817 року село Китай позначене з 30 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Мечетлі-Китай, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишилося у складі Тузакчинської волості [9]. На карті 1842 року Мечетлі-Китай позначений з 38 дворами [10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончеуької волості того ж повіту. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 рокуроку, Мечетлі-Китай - власницьке татарське село з 10 дворами і 21 жителем при колодязях[11]. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Мечетлі-Китай відзначено 38 дворів [12]. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим[13], зважаючи на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [14]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Мечетлі-Китай, з 32 дворами і 182 жителями.

Після земської реформи 1890 року[15] Мечетлі-Китай віднесли до Богемської волості. У «... Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено [16] (так записувалися безземельні селища, які не входили з цієї причини в сільську громаду), а по «... Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1900 рік » в селищі Мечетлі-Китай числилося 166 жителів у 35 дворах [17]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [18] в Богемській волості Перекопського повіту значиться село Мечетлі-Китай [19].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [20]. У 1922 році повіти перетворили в округу [21]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративнго поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Мечетлі-Китай входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району [22].

У 1944 році, після звільнення Криму від німців, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію [23]. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» [24] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [25]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Мечетлі-Китай перейменували в Стовпове [26]. Час передачі села до складу Медведівської ради поки не встановлено (на 1968 рік - в її складі [27]). З 1 квітня 1977 року у складі Єрмаківської сільради [28].

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Столбовое (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
  3. Гржибовська, 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 106. — 1897.
  8. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 136.
  10. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
  11. page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
  12. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1876/3213/32-13-b.htm оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  13. Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
  14. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — Таврійський Національний Університет, 2005.
  15. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  16. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  17. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  18. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  19. Гржибовська, 1 999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  20. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  21. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  22. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926, с. 311.
  23. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  24. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  25. Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  26. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  27. Панасенко М.М. (упор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 21. «Крим», Сімферополь. 1968 рік. Процитовано 9 квітня 2015.
  28. Єрмаківська сільрада[недоступне посилання з травня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.