Кордюм Єлизавета Львівна

У 1950 році закінчила середню школу із золотою медаллю, а в 1955 році- біолого-ґрунтознавчий факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Чотири роки після закінчення ВНЗ пра­­цювала молодшою науковою співробітницею Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна Київського університету. В 1959 році перейшла на роботу в Інститут ботаніки Академії наук УРСР молодшою науковою співробітницею відділу ембріології та цитології.

В 1976 році Є.Кордюм була призначена завідувачкою відділу цитології (нині — клітинної біології та анатомії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України). Паралельно з цією посадою з 1998 по 2003 роки працювала заступницею директора з наукових питань, а в 1998—1999 рр. — виконувачка обов'язків директора Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

Віцепрезидентка Українського товариства клітинної біології (від 2004 року).

Є.Кордюм — фахівчиня у галузях клітинної біології та ембріології рослин, космічної біології.

В 1968 році вона захистила докторську дисертацію на тему: «Порівняльна ембріологія та цитологія видів зонтичних у зв'язку з їх філогенетикою та еволюцією» у Ботанічному інституті ім. В. Л. Комарова АН СРСР.

Вивчає питання пластичності й стабільності онтогенезу рослин, роль генної експресії у фенотипічній пластичності рослин ( їх адаптації до зовнішнього середовища). Відкрила явище негативної гравітації реакції кореня у комбінованому магнітному полі з частотою, резонансною цик­­лотронній частоті іонів кальцію.

Широку популярність Єлізавета Львівна здобула завдяки роботі науковою керівницею спільного українсько-американського космічного біологічного експерименту (1995—1998 рр.). Загалом брала участь у 48 космічних експериментах, є редакторкою розділів журналу «Advances in Space Research»[1]. У 1996—1997 рр. — очолювала організаційну і наукову підготовку унікального спільного українсько-американського експерименту за програмою «Шатл» на американському космічному кораблі «Колумбія» за участю українського космонавта Леоніда Каденюка.

"Над дослідом, який проводився Леонідом Каденюком під час його перебування на космічному кораблі "Колумбія" у 1997 році, ми працювали три роки. Ріпак, соя і мох були обрані тому, що компактні і швидко розвиваються. Ми були дуже вдячні Леоніду Костянтиновичу, він ретельно підготувався до експерименту і ми, українські і американські вчені, отримали хороший матеріал для подальшого дослідження. Зараз над рослинами в космосі проводять багато експериментів, виростили горох в четвертому поколінні, зібрали урожай пшениці, але знаєте, що мені хотілося б ще сказати - як ми вивчаємо рослини у космосі і вони є необхідним компонентом систем життєзабезпечення, так і на землі мені б хотілося, щоб до рослин ставилися уважніше. Ми часто чуємо про глобальні зміни клімату і ви знаєте, що інші живі істоти можуть рухатися, сховатися від сонця, від високої температури, а рослини не можуть, вони залишаються на одному місці і пристосовуються до будь-яких несприятливих впливів навколишнього середовища. І зараз ведуться дуже ретельні дослідження, і вже винайшли такий параметр стану рослин за допомогою якого можна визначити цей рівень. Але це уже тема для ще однієї програми."[2]

Під її керівництвом захищено 18 дисертацій, у тому числі кілька докторських.

• Мати — Олена Дмитрівна Вісюліна (1898—1972) — українська радянська ботанікиня, докторка біологічних наук (з 1956);
• Батько — Лев Абрамович Гордон —працював до війни в Українському науково-дослідному інституті педагогіки разом із Григорієм Силовичем Костюком, з яким товаришував[4];
• Чоловік — Віталій Арнольдович Кордюм (нар. 1931 р.) — український медичний генетик, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії медичних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки(1979) за цикл робіт з космічної біології.
• Донька — Марія Пилипенко.

• Пов­­ний кавалер ордена княгині Ольги (1998[5], 2003[6], 2007[7]).
• Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979).
• Премія імені М. Хо­­лодного АН УРСР (1979).
• Премія Міжнародної академії астронавтики (2011),
• Золота, дві срібні та три бронзові медалі ВДНГ СРСР (1978—1988),
• Почесні дипломи та медалі Американського біографічного інституту та Міжнародної біографічної асоціації (1991—2010),
• Пам'ятна медаль Ю. В. Кондратюка (1998),
• Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2007).

Є.Кордюм працює головою секції «Космічна біологія, біотехнологія та медицина» в Раді з космічних досліджень НАН України та керівницею програми з космічної біології та медицини в рамках Національної космічної програми України.

З 1994 р. вона обрана дійсною членкинею Міжнародної академії астронавтики, членкинею Міжнародного комітету з космічних досліджень, Комісії з освоєння космічного простору, Міжнародного товариства з гравітаційної фізіології, Європейської асоціації з низької гравітації, Американського товариства біологів рослин, Американського товариства з клітинної біології, Американського товариства з гравітаційної і космічної біології, Японського товариства фізіологів рослин, Американського біографічного інституту та його Дослідницької ради, Міжнародної асоціації статевого відтворення рослин.

Як дійсна член Міжнародної Академії астронавтики науковиця регулярно відвідує конференції КОСПАР (Комісія з освоєння космічного простору), МАФ (Міжнародна астронавтична федерація) та інші конференції з питань гравітаційної фізіології. Єлизавета Львівна брала участь у численних міжнародних фахових конференціях у багатьох країнах, зокрема у Канаді, США, Франції, Фінляндії, Німеччині, Угорщині, Ізраїлі, Греції, Польщі, Китаї тощо[8].

• Дідух Я. П., Попова А. Ф., Козеко Л. Е. Єлизавета Львівна Кордюм (До 75-річчя від дня народж.) // УБОЖ. 2007. Т. 64, № 5;
• Єлизавета Львівна Кордюм. Біобібліографія вчених України. — К., 2010.