Корона-в-Парламенті

Корона-в-Парламенті (англ. Crown-in-Parliament), або, залежно від того, хто править: «Королева-в-Парламенті» чи «Король-в-Парламенті»; повна назва у Сполученому Королівстві — «Корона в Парламенті під Богом» — офіційна назва британської законодавчої системи і джерело державної влади (тобто суверен) згідно з положеннями Вестмінстерської системи врядування.

Велика Британія
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Великої Британії
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Королева (список) Єлизавета II Таємна рада Лорд-голова Таємної ради Кріс Грейлінг
Виконавча влада Прем'єр-міністр (список) Борис Джонсон Департаменти уряду Виконавча влада Шотландії Уряд асамблеї Уельсу Виконавча влада Північної Ірландії Офіційна опозиція Лідер опозиції Кір Стармер Тіньовий кабінет
Законодавча влада Палата лордів Лорд-спікер Норман Фаулер Палата громад Спікер Ліндсей Гойл Член парламенту Сполученого Королівства Церемонія відкриття парламенту Парламент Шотландії Парламент Уельсу Асамблея Північної Ірландії Англійські регіональні асамблеї
Судова влада Верховний суд Суди Великої Британії Суди Англії та Уельсу Суди Північної Ірландії Суди Шотландії
Вибори Парламентські: 2005 2010 2015 2017 Європейські: 2004 2009 2014 Політичні партії
Адміністративний поділ Місцевий уряд Влада Великого Лондона
Зовнішня політика Міжнародні організації Міністерство закордонних справ Міністр (список) Домінік Рааб Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт (Британська Величність)
Категорія • Інші країни

Термін «Корона-в-Парламенті» має підґрунтям теорію «злиття повноважень» (англ. Fusion of powers)^en. Це ключове поняття Вестмінстерської системи, що розроблена в Англії і використовується у Співдружності та подекуди за її межами. Злиття повноважень означає, що виконавча влада і законодавча гілка державної влади злиті та діють разом, — на відміну від романо-германських країн, що сприйняли теорію розподілу влад.

«Корона-в-Парламенті» передбачає, що законодавча влада належить Монарху (Королю чи Королеві) спільно з Палатою Лордів і Палатою Громад. Палата Громад, більшість членів якої зазвичай підтримує керівну партію, володіє найбільшою політичною владою. Монарх зобов'язаний за порадою міністрів схвалювати усі Біллі. Після надання Королівської санкції (згоди) білль набуває чинності закону — парламентського акта (англ. Act of Parliament)^en.

Роль Королеви як частини Парламенту підкреслюється в традиційній преамбулі, з якої починаються акти британського Парламенту:

«Нехай так буде встановлено Її найяснішою Величністю Королевою, загалом і за порадою і за згодою лордів духовних і світських, і Громад, що в нинішньому парламенті зібралися, і їхньою ж владою, а саме…» Оригінальний текст (англ.) «BE IT ENACTED by the Queen's most Excellent Majesty, by and with the advice and consent of the Lords Spiritual and Temporal, and Commons, in this present Parliament assembled, and by the authority of the same, as follows…»[1]

Після промульгації акти парламенту переходять в розряд первинного законодавства (англ. Primary legislation)^en — на відміну від делегованого, або вторинного законодавства англ. Secondary legislation^en (підзаконних актів).

Роль Королеви у створенні нового або зміні старого закону нині є чистою формальністю, однак за монархом залишається право висловити свою думку.

Система «Королева-в-Парламенті» найбільш яскраво демонструється у щорічній церемонії відкриття нової сесії Парламенту, коли Королева особисто прибуває до Парламенту і виголошує тронну промову^{en ru}(англ. Speech from the Throne), адресовану обом палатам. Ця промова, написана Урядом, містить пропозиції Уряду по роботі Парламенту на майбутню сесію і перераховує біллі, які бажано розглянути і прийняти. У тронній промові Королева традиційно вживає означення «мій Уряд» (англ. my Government)[2]. До проголошення промови Парламент не може почати свою роботу.

У Шотландському парламенті концепція «Королеви-в-Парламенті» не визнається.