Котлярка

Через село протікає річка Кривенька, ліва притка Унави. У селі річку перетинає автошлях Р18.

Поблизу села знайдені залишки змієвих валів[2] та древні кургани[3].

Село згадувалося в історії 1753 року, про начебто ритуальне вбивство євреями малолітньої дитини шляхтича в сусідньому селі Маркова Волиця. Слідством керував безпосередньо єпископ Київський Римо-католицької церкви Каєтан Солтик. Одним із звинувачених у цьому злочині був орендар Мовша з Котлярки, якого пізніше четвертували в Житомирi.[4] Ця історія увійшла до книги «О смысле и значении кровавых жертвоприношений» богословa Тимофія Буткевича,[5], одного із засновників чорносотенського руху Російське зібрання.

Згідно з працею Лаврентія Похилевичa «Сказання про населені місцевості Київської губернії» у 1835 році село належало до Сквирського повіту та парафії Свято-Успенської церкви в селі Сокільча. Власниками села були нащадки Августа Сливинського. Населення складало 520 православних та 100 католиків.[6]

Відповідно до метричної книги Свято-Успенської церкви на середину XIX століття серед селян були розповсюджені наступні прізвища: Макарчук, Власюк, Сидорчук, Моцак, Старунський, Пастушенко, Стеценко, Овдюшка, Артемчук, Кубдяк, Іванюк, Колисниченко, Яковчук, Оксенюк, Павленчук.[7]

У 1878-1879 році у селі спалахнуло повстання чиншовиків, колишніх шляхтичів. Чиншовики відібрали назад землі, які раніше орендували у поміщика Сливинського за чинш, та які були передані в оренду за високу платню цукровій компанії з Ходоркова. Після того, як поліція заарештувала організатора бунту Баладинського, близько сорока чоловік озброївшись кілками його звільнили. Поліції вдалося припинити повстання заарештувавши 26 бунтівників, які згодом отримали різноманітні строки ув'язнення. Разом з тим поміщику було рекомендовано утриматися від намагання змінити орендаря та залишити решту чиншовиків на зайнятих ними землях.[8]

Із жертв Голодомору в Україні (1932—1933) було поіменно встановлено 101 особа на основі свідчень очевидців Бабич С. П., Вільчинської Н. М., Завадської Ю. С., Монастирецького С. Т., Сокирко С. А..[9]

Багато селян були призвані до лав Червоної армії та загинуло під час Радянсько-фінської війни (1939—1940).[10]

150 жителів села воювали у складі Червоної армії у Німецько-радянську війну, з них загинуло 82, 63 — нагороджені орденами й медалями. У 1954 році встановлено пам'ятник загиблим воїнам.[11]

• Моцак Григорій Іванович — Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань.
• Монастирецький Леонід Семенович — заслужений працівник освіти України, професор кафедри новітньої української літератури та соціальних комунікацій Житомирського державного університету.[12]
• Оксенюк Роман Назарович — історик, краєзнавець Волині, доцент і завідувач кафедри історії СРСР та УРСР Луцького педагогічного інституту.[13]

• Погода в селі Котлярка