Краків-Головний

Є великим транспортним вузлом, має пасажирське сполучення з усіма воєводствами Польщі та кільканадцять маршрутів приміського сполучення.

Міжнародне сполучення представлено поїздами до Чехії, Словаччини, Німеччини, Білорусі, Росії та Литви. До України курсує швидкий поїзд Львів — Вроцлав / Варшава.

Далеке внутрішньопольське сполучення представлено денними та нічними поїздами Intercity, а також високошвидкісними ЕІС до найбільших міст Польщі.

Найбільшими приміськими перевізниками в регіоні є Малопольська залізниця та Регіональний Перевізник.

До вокзалу прилягає двоповерховий автовокзал та ТЦ «Galeria Krakowska». Зі станції Краків-Головний курсує електропоїзд сполученням Краків — Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце, а також автобус до аеропорту.

Рішення про будівництво головного краківського вокзалу було прийнято радою Вільного міста Кракова у першій чверті XIX століття. Спочатку планувалося побудувати вокзал в околицях села Лобзув (нині — район Кракова) або в безпосередній близькості від сучасної вулиці Длугої. В результаті міська влада прийняла рішення будувати вокзал в районі Весола між Стрілецьким парком і сучасними вулицями Любич і Павії. Земельна ділянка була придбана за 200 тисяч злотих і у 1844 році на ньому було побудовано невеликий вокзал, в якому були розміщена залізнична адміністрація, що раніше розташовувалася у будівлі Тройтлера на Головній краківській площі.

12 жовтня 1844 року закладено наріжний камінь нового вокзалу для Краківського-Верхньосилезської залізниці. 13 жовтня 1847 року відбулося урочисте відкриття вокзалу і залізниці Краків — Мисловіце. Будівля вокзалу було побудовано за проєктом Петера Розенбаума в стилі неоренесанс. У XIX столітті будівля вокзалу двічі перебудовувалася між 1869—1871 та 1892—1894 роками, в результаті чого воно набуло еклектичні архітектурні елементи. Збільшення руху поїздів у східному напрямку і подальший розвиток залізничного вузла призвело до того, що площа вокзалу була розширена майже в два рази під час першої реконструкції у 1869—1871 роках за рахунок ліквідації придорожніх скверів. В результаті цієї реконструкції будівля набула сучасного вигляду. У 1894 році побудований залізобетонний тунель під залізничними перонами, який був розширений під час останньої реконструкції у 1920 році, коли були споруджена привокзальна інфраструктура.

• Старовинні світлини
• 
  Вокзал Краківсько-Верхньосілезької залізниці у другій половині XIX ст.
• 
  Розклад руху поїздів станом на 1862 рік

У 1930-ті роки розпочалося будівництво залізниці в бік міст Кельці і Варшави, в результаті чого були повністю перебудовані залізничні колії, розширено зал очікування і збільшено кількість колій.

1934 року, згідно з міського архітектурним планом, планувалося будівництво нової будівлі вокзалу за 300 метрів на північ від сучасної будівлі, яке планувалося знести. За часів німецької окупації Кракова вокзал з 1939 по 1945 роки носив німецьку назву «Krakau Hauptbahnhof». Німецька влада планували ліквідувати діаметральні залізничні колії і побудувати на їх місці нову міську алею, а будівництво нового вокзалу планувалося в західній частині міста на території сучасного адміністративного району VIII-Дембніки. Аналогічні плани були озвучені у 1950-х роках через будівництво нового району Нова-Гута, коли новий вокзал планувалося побудувати у районі Могила.

12 липня 1986 року будівлю вокзалу було внесено до реєстру архітектурних пам'яток Малопольського воєводства (№ А704).

Навесні 2012 року почалося будівництво підземної частини вокзалу, яка стала називатися «Kraków Nowy Główny» (Краків-Новий-Головний). 14 лютого 2014 року підземна частина вокзалу, пов'язана з міським транспортом, була введена в експлуатацію.

• Komorowski, W.: Stacja kolejowa Kraków Główny Osobowy, [w:] „Rocznik Krakowski” t. LXIII, 1997
• Kronika Krakowa, Wydawnictwo Kronika Warszawa 1996, 527 s.

• Dawny krakowski dworzec w archiwach Muzeum Kolejnictwa
• Zdjęcia dworca z l. 30. i 40. XX wieku w zbiorach NAC
• Zdjęcie lotnicze ze zbiorów Muzeum Lotnictwa
• Подорожі залізницею. Краків (рос.)