Красна Поляна (Волноваський район)

Кра́сна Поля́на (в минулому Нова-Каракума, Нова-Каракуба, Гончариха) село в Україні, у Великоновосілківському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування Краснополянська сільська рада.

село Красна Поляна
Герб Красної Поляни
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Громада Старомлинівська сільська громада
Облікова картка Красна Поляна 
Основні дані
Засноване 1787
Колишня назва Нова-Каракума, Нова-Каракуба
Населення 3828 (01.01.2014)
Площа 8.231 км²
Густота населення 465.1 осіб/км²
Поштовий індекс 85571
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°33′49″ пн. ш. 37°03′26″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
138 м
Водойми річки: Мокрі Яли, Суха Яла
Відстань до
обласного центру
93,2 км
Відстань до
районного центру
40,9 км
Найближча залізнична станція Зачатівська
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 85571, с. Красна Поляна, вул. Григорія Балжи, 60
Сільський голова Тишлек Любов Дмитрівна
Карта
Красна Поляна
Красна Поляна
Мапа

 Красна Поляна у Вікісховищі

Загальні відомості

Село розташоване на берегах річки Мокрі Яли, у яку впадає річка Суха Яла. Відстань до райцентру становить понад 40 км і проходить автошляхом Т 0518. Землі села межують із територією с. Антонівка Розівського району Запорізької області та с. Передове Волноваського району Донецької області. Неподалік від села розташований ботанічний заказник «Мокроялинський».

Історія

У сучасному селі Красна Поляна поєднано два села: на південному сході грецька колонія Нова Каракуба й на північному заході німецька колонія Єлизаветдорф.

Нова Каракуба

Нова Каракуба заснована у 1787 році греками-переселенцями з Криму. За даними на 1859 рік у казенному селі Нова Каракуба (Гончариха) Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1156 осіб (593 чоловічої статі та 563 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існував православний молитовний будинок[1].

Станом на 1886 рік у грецькій колонії Старо-Керменчицької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії мешкало 1518 осіб, налічувалось 260 дворових господарств, існували православна церква, молитовний будинок, школа, 5 лавок й 2 винних погріби[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2438 осіб (1248 чоловічої статі та 1190 — жіночої), з яких 2402 — православної віри[3].

У 1908 році у грецькому поселенні, центрі окремої Ново-Каракубської волості, мешкало 3531 особа (1779 чоловічої статі та 1752 — жіночої), налічувалось 465 дворових господарства[4].

Єлизаветдорф

Північно-західна частина Красної Поляни у 19 сторіччі було окремим поселенням — німецькою колонією № 19 Елизабетдорф, Єлизаветівка; Єлизабетталь, Єлизаветполь, Блюменталь, № 19. Заснована у 1825 році. Засновники — 35 сімей із Бадена, Гессен-Дармштадта, Ельзаса. Лютеранські приходи Грунау і Людвігсталь. Молільний дім. Землі 2100 десятин (1857; 35 подвір'їв і 6 безземельних сімей). Школа. Жит.: 407 (1859), 674 (1885), 522/453 нім. (1897), 398 (1905), 382 (1908), 529 (1911), 588 (1919).

За даними 1859 року у Елизабетдорфі над Мокрими Ялами було 35 подвір'їв, 407 мешканців, 2 заводи.[5]

Дослідження

Говори (діалекти) саме 3-ї групи румейської мови за мовознавцями І. Соколовим і А. Білецьким стали основою для румейсько-російсько-новогрецького словника (укладачка - Рімма Харабадот) 2006 року (близько 6360 слів).

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 4606 осіб, із них 12,44 % зазначили рідною мову українську, 80,26 % російську, 7,1 % грецьку, 0,11 % німецьку та 0,04 % білоруську мову[6].

Відомі люди

Примітки

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2413) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 16-1)
  5. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.