Красна Талівка

Кра́сна Та́лівка село в Україні, у Станично-Луганському районі Луганської області. Населення становить 1081 осіб. Орган місцевого самоврядування Красноталівська сільська рада.

село Красна Талівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада Красноталівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA44160070070049350
Облікова картка Красна Талівка 
Основні дані
Засноване 1913
Населення 1 081
Площа 4,35 км²
Густота населення 248 осіб/км²
Поштовий індекс 93621
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°50′50″ пн. ш. 39°50′04″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
43 м
Водойми р. Деркул
Відстань до
обласного центру
72,1 км
Відстань до
районного центру
49,6 км
Місцева влада
Адреса ради 93621, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Красна Талівка
Сільський голова Віннік Дмитро Іванович
Карта
Красна Талівка
Красна Талівка
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°50' пн. ш. 39°50' сх. д. Загальна площа села — 4,4 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу. Відстань до районного центру становить близько 45 км і проходить автошляхом Р22. Найближча залізнична станція — Валуйська, за 40 км[1]. На західній околиці села протікає річка Деркул.

У селі діє пункт контролю через державний кордон з Росією Красна ТалівкаВолошине.

Історія

Населений пункт засновано в другій половині XIX століття[2].

Наприкінці XIX століття у Красній Талівці мешкало 212 осіб (105 чоловіків та 107 жінок), налічувалось 31 дворове господарство[2].

Назва села утворена від слова «краснотал», тобто красна верба (рослина родини вербових)

До 1920-х років поселення носило назву хутір Красноталівський[2].

У 1924 році утворена сільська рада.

У 1959 році організовано центральну садибу радгоспу «Семеновод». Орної землі було 2,8 тис. гектарів. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні насіння овочевих культур, проте мало й тваринницькі ферми.

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба радгоспу «Семеновод», середня і восьмирічна школи, бібліотека, 2 клуби і лікарня[1].

Упродовж війни на сході України село потрапило до зони бойових дій. 5 липня здійснено перший гранатометний обстріл прикордонного наряду з території РФ[3]. 28 липня з боку РФ був обстріляний керованими ракетами пункт пропуску "Красна Талівка", в результаті якого зазнали поранень кілька прикордонників, а пункт пропуску був знищений і перестав функціонувати [4]. Впродовж червня-липня 2014 року державний кордон України систематично порушувався вертольотами та беспілотними засобами з боку РФ.

25 серпня 2014 відбулася спроба проникнення на територію України диверсійної групи РФ, яку супроводжували 2 російські бойові вертольоти Мі-24 та група БМП. В результаті відбувся бій прикордонного наряду з диверсійною групою, внаслідок якого загинули четверо прикордонників (підполковник Пікус Євгеній Михайлович, старший прапорщик Фірсов В'ячеслав Олександрович, старший прапорщик Арнаут Дмитро Ілліч та молодший сержант Сороченко Олег Сергійович[5], і троє отримало поранення. Диверсійну групу супроводжували два бойових вертольоти Мі-24 збройних сил РФ група з двох БТР і двох БМП, які здійснювали обстріли прикордонного наряду та мобільних груп Державної прикордонної служби України, які прибули на підмогу[6].

Інфраструктура

На території сільської ради працює два приватні підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур та соняшнику. Працюють дев'ять магазинів та два ринки. Функціонують лікарня, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, школа, Будинок культури та бібліотека.

Пам'ятки

На честь загиблих односельців у роки Другої світової війни встановлена стела.

У селі є Братська могила.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1081 особу, з них 27,29 % зазначили рідною мову українську, 72,06 % російську, а 0,65 % — іншу[7].

Відомі люди

  • І. І. Єфименко — Герой Соціалістичної праці

Примітки

Джерела

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 397, матеріали Віктора Висоцького).

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.