Крейчі Антоній В'ячеславович

Анто́ній В'ячесла́вович Кре́йчі (30 січня 1914, Владикавказ 1999) — український архітектор чеського походження. Головний архітектор Вінницької області у 1945—1975 роках.

Крейчі Антоній В'ячеславович
Народився 30 січня 1914(1914-01-30)
Владикавказ
Помер 1999(1999)
Громадянство  Україна
Національність чех
Діяльність архітектура, містобудування
Відомий завдяки архітектор

Життєпис

Народився 30 січня 1914 р.[1] в м. Владикавказі (кол. Російська імперія) у родині чехів. Навчався у спецшколі із землевпорядним ухилом (1929—1931 рр.). Закінчив Московський архітектурний інститут із відзнакою (1936 −1941 рр.). Під час навчання в 1939 р. працював архітектором Мособлпроекту.

Школа № 2 у Вінниці (вул. Соборна, 94)
Житловий будинок у Вінниці (вул. Коцюбинського, 56)

Подальша кар'єра:

  • з червня по листопад 1941 р. виконував спецзавдання з маскування об'єктів Москви;
  • інженер гарнізону м. Кутаїсі (Грузинської РСР) (1942—1943);
  • головний інженер і архітектор м. Клухорі (Грузинської РСР) (липень 1943 — травень 1945);
  • після війни відряджений на роботу до України, виконував обов'язки начальника Вінницького обласного відділу в справах архітектури (від 1945 р.);
  • головний архітектор Вінницької області і начальник облпроекту (лютий 1946 — листопад 1949);
  • голова Вінницького відділення Спілки архітекторів (від 1957 р.); обраний до правління Спілки архітекторів Української РСР (від 1955 р.);
  • начальник Вінницького обласного відділу в справах архітектури (серпень 1949 — жовтень 1955);
  • начальник Вінницького обласного відділу в справах будівництва та архітектури, головний архітектор області (жовтень 1955 — початок 1975).

Обирався депутатом Вінницької обласної і міської Рад депутатів трудящих VIII—XII скликання. Був також членом Президії Правління Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури й очолював секцію охорони пам'яток архітектури.

Обеліск у Гнівані воїнам, загиблим у Другій світовій війні

Творчий доробок

Протягом 1945—1975 рр. розробив понад 80 різних проектів, зокрема 24 проекти планування міст і селищ, 21 проект будинків і споруд та 37 проектів малих архітектурних форм.[2]
Серед об'єктів планування — парки у Вінниці та Могилеві-Подільському, сквер-бульвар у Тульчині, центральні частини у таких населених пунктах як Козятин, Бар, Бершадь, Могилів-Подільський, Ямпіль, Липовець, Літин, Тиманівка.
У Вінниці запроектував у 1946—1947 рр. житловий будинок з магазином («будинок залізничників») на розі вулиць Коцюбинського та Замостянської (спільно з В. П. Дуловим), ще один житловий будинок у 1953—1958 рр. (разом із С. І. Рабіним) на теперішній вул. Соборній, 103. Реконструював у 1947 р. середню школу № 2, побудовану у 1900—1901 рр. Г. Артиновим.

Пам'ятник поету М. Некрасову у Немирові

За його архітектурними проектами побудовані, зокрема:

Нагороди

Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною» та «За доблесну працю у Великій вітчизняній війні» та ін.

Галерея

Житловий будинок у Вінниці (вул. Коцюбинського, 56)
Житловий будинок у Вінниці (вул. Коцюбинського, 56) 
Краєвид Тульчина з пагорбів
Краєвид Тульчина з пагорбів 
Центр міста Козятина
Центр міста Козятина 
У центрі міста Бар
У центрі міста Бар 
У центрі Липовця
У центрі Липовця 
Монумент на могилі Д.Нечая у Черемошному
Монумент на могилі Д.Нечая у Черемошному 

Примітки

  1. Крейчі А. В. на сайті Центру генеалогічних досліджень. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  2. У Вінницькому краєзнавчому музеї згадували видатного українського архітектора Антонія Крейчі // Сайт «Моя Вінниця». — 2014. — 31 січня.
  3. Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. ISBN 978-966-924-014-9. — С. 57.

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.