Крячок білощокий

Крячо́к білощо́кий[1] (Chlidonias hybrida) — вид птахів родини мартинових (Laridae). В Україні гніздовий перелітний птах.

?
Крячок білощокий

Пара у шлюбному вбранні
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Крячкові (Sterninae)
Рід: Болотяний крячок (Chlidonias)
Вид: Крячок білощокий
Біноміальна назва
Chlidonias hybrida
(Pallas, 1811)

Ареал поширення білощокого крячка      місця гніздування      місця осілого проживання      місця зимування      випадкова поява
Підвиди
  • C. h. hybridus
  • C. h. delalandii
  • C. h. javanicus
Посилання
Вікісховище: Category:Chlidonias hybrida
Віківиди: Chlidonias hybrida
EOL: 1065007
ITIS: 554218
МСОП: 144267
NCBI: 297805

Опис

Морфологічні ознаки
Позашлюбне вбрання

Маса тіла близько 80 г. Довжина тіла 23-25 см. Розмах крил 70-75 см. Дорослий птах у шлюбному вбранні майже цілком сірий; лоб, тім'я і потилиця чорні; щоки, спід крил і підхвістя білі; хвіст світло-сірий, вирізаний; дзьоб і ноги червоні; у позашлюбному вбранні лоб білий; тім'я білувате, з чорними рисками; потилиця чорно-бура; за очима чорно-бурі плями; дзьоб чорний. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному вбранні, але на спині темно-бурі смуги.

У шлюбному оперенні дорослий білощокий крячок від дорослого чорного і білокрилого крячків відрізняється білими щоками; дорослий у позашлюбному оперенні та молодий від дорослого та молодого чорного крячка — відсутністю чорних плям по боках вола, від дорослого та молодого білокрилого крячка відрізнити складно.[2]

Звуки

Біля гніздових колоній подає хрипкий крик «черк — черк — черк».

Поширення

Білощокий крячок має дуже великий ареал. В Євразії: Піренейський півострів, південна Франція, північна Італія, Албанія, Голландія та від Угорщини на схід до Примор'я. На північ від південної Польщі, в європейській частині колишнього СРСР до 52-53-ї паралелі, в долині Волги до 55-ї паралелі, в долині Уралу до 52-ї паралелі, до пониззя Тургаю, Сарису, Зайсан, південного Байкалу, південно-східного Забайкалля, південного Примор'я. На південь до північної Аравії, північного узбережжя Аравійського моря, на півострові Індостан приблизно до 25-ї паралелі, далі на схід до океанічного узбережжя. Східна і Південна Африка на північ до Кенії, Північно-Західна Африка. Острови: Мадагаскар, Сулавесі, Філіппіни, Молуккські, Нова Гвінея, Австралія, південний острів Нової Зеландії.

У північних частинах ареалу перелітний птах. Зимує в Африці.

В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь.[2]

Чисельність

Чисельність світової популяції оцінюють в 300 тис.-1,5 млн особин.[3] Чисельність в Європі становить 42—87 тис. пар, в Україні — 5—8,5 тис. пар[4].

Гніздування
Біля гнізда з пуховим пташеням
Яйця підвиду Chlidonias hybrida hybrida в оологічній колекції, Тулузький музей

Гніздиться колоніями біля мулистих озер, річок або боліт частіше за все разом з чорним крячком. Гніздо зі стебел та листя будує на купинах або на плаваючих рослинах. Самка відкладає в травні 3 (рідше 2) бежевих, зеленкуватих з темними плямами яйця. Кладку насиджують особини обох статей протягом 18 днів. Пташенята починають літати у віці близько 3 тижнів, однак ще певний час продовжують отримувати корм від батьків.

Живлення

Живиться переважно комахами, ракоподібними, дрібною рибою. Типовий прийом полювання — періодичне пікірування уводу, часто з коротким зануренням, тривалий пошуковий політ низько над водою з низько опущеним донизу дзьобом.

Посилання
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. BirdLife International 2012. Chlidonias hybrida. In: IUCN 2013. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2013.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 03 March 2014.
  4. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Література
  • Дзюбенко Н. В. Просторово-функціональна структура поселень крячків в екосистемах басейну верхньої течії р. Дністер. — Автореф. дис… канд. біол. наук: 03.00.16. — Дніпропетровськ, 2003. — 20 с.
  • Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
  • Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.