Аравійське море

Аравійське море
	16° пн. ш. 64° сх. д.
Розташування	Індійський океан
Довжина	2400 км
Площа	3683 тис. км²
Найбільша глибина	5203 м
Середня глибина	2734 м
Об'єм	10 070 тис. км³
Впадаючі річки	Інд, Дашт
Аравійське море у Вікісховищі

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰[1][3].

Назва

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське[4], Сіндху Сагар (море Сіндху)[5], Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море[6].

Фізико-географічне положення

Аравійське море

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:

Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем;
Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою
Кач на північному сході;
Камбейська затока на північному сході.

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].

Геологія і рельєф дна

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[7]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[8]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони[8]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[8]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].

Зима

Зима ясна, суха.

Літо

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰[3].

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг[1][3].

Припливи й хвилювання

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[9].

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони[10].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].

Господарське використання

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Див. також

Примітки

Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Аравийское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
(рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [у 5 т.] / гол. ред. А. А. Григорьев та ін. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
The Periplus of the Erythraean Sea:Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
Geographica Indica — The Arabian Sea
Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
(рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

(рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
(рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
(рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
(англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання

(рос.) Аравійське море — в публікаціях часопису «Вокруг света».

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[УРЕ-1] Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[ВРЕ-2] Аравийское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).

[СГЕ1-3] (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [у 5 т.] / гол. ред. А. А. Григорьев та ін. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.

[4] The Periplus of the Erythraean Sea:Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.

[5] Geographica Indica — The Arabian Sea

[6] Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[Атлас7-7] Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.

[ФГАМ1964-8] (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-9] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-10] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.