Аравійське море

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 [1][3].

Аравійське море
16° пн. ш. 64° сх. д.
Розташування Індійський океан
Довжина 2400 км
Площа 3683 тис. км²
Найбільша глибина 5203 м
Середня глибина 2734 м
Об'єм 10 070 тис. км³
Впадаючі річки Інд, Дашт
Аравійське море у Вікісховищі

Назва

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське[4], Сіндху Сагар (море Сіндху)[5], Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море[6].

Фізико-географічне положення

Аравійське море

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].

Геологія і рельєф дна

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[7]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[8]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони[8]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[8]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].

Зима

Зима ясна, суха.

Літо

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 [3].

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря циклональний колообіг[1][3].

Припливи й хвилювання

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[9].

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони[10].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].

Господарське використання

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Див. також

Примітки

  1. Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Аравийское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  3. (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [у 5 т.] / гол. ред. А. А. Григорьев та ін. М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
  4. The Periplus of the Erythraean Sea:Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
  5. Geographica Indica — The Arabian Sea
  6. Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  8. (рос.) Физико-географический атлас мира. М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  9. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  10. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

  • (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
  • (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
  • (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. Л., 1959.
  • (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.