Ксаверове

Ксаве́рове (до 1918 року Савелівка) село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Городищенської міської громади. Населення — 471 чоловік, 237 дворів (на 2009 рік).

село Ксаверове
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Городищенська міська громада
Рада Городищенська міська рада
Код КАТОТТГ UA71080110060014354
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване до 1861
Колишня назва Савелівка
Населення 389 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія 15,736 км²
Площа 2,0675 км²
Густота населення 188,15 осіб/км²
Поштовий індекс 19516
Телефонний код +380 4734
Географічні дані
Географічні координати 49°11′30″ пн. ш. 31°31′11″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
136 м[2]
Відстань до
обласного центру
47,8 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради м. Городище
Карта
Ксаверове
Ксаверове
Мапа

Село розташоване за 25 км на південний схід від центру громади міста Городище та за 4 км на північ від залізничної станції Цвіткове.

Поблизу села знайдено знаряддя праці доби неоліту.

Історія

Після реформи 1861 року селяни отримали по 3,5 десятин землі, панові належало близько 500.

У Лаврентія Похилевича в «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» про Ксаверовку сказано:

Село при вершине ручья Медянки. Называется также Дубово, потому что окружено дубовыми рощами. Жителей обоего пола — 1005. Церковь Покровская, деревянная. Построена в одно время с Калиновской (1864 г.)

В 1905 році в селі відбувся виступ селян проти поміщика. Ватажками селянського руху були Аркуша Харитон, Кирпатий Денис, Сабадаш Іван, Рада Яків.

Перша школа була відкрита в селі у 70-х роках XIX століття. Охоплювала навчанням 20 % дітей шкільного віку. Із 40 дітей школу закінчували лише 10—12. З пошаною згадується в селі прізвище Обломського, який увійшов в історію як народний учитель. У 1918 році в селі відкрито початкову школу.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі засновано колгосп. Перший голова — Охріменко Олекса Омелькович. Колгосп змінював назви: «ім. Крупської», «Ворошилова», «20 років РСЧА». В роки укрупнення господарств по приєднанню до села Калинівки — «Жовтень», з приєднанням до села Хлистунівки — дільниця колгоспу ім. Котовського.

В роки Другої світової війни 172 жителі воювали на фронтах, з них 113 загинули, 64 нагороджено бойовими орденами і медалями СРСР. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави.

В післявоєнні роки в селі працював колгосп ім. Ворошилова, що використовував 1401 га земельних угідь, у тому числі 1221 га орної землі. Колгосп вирощував зернові і технічні культури.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 082 чоловік, працювала 8-річна школа, у якій навчалось 155 учнів, клуб на 300 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.

У 1988 році відбулося розділення колгоспів, утворено колгосп «Прогрес», який очолив Коцупатрий Олексій Миколайович. За часів його головування в селі заасфальтовано майже всі вулиці, збудовано в 1995 році школу.

Сучасність

На сьогодні в селі діє ТОВ «Берег», яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур та вирощуванням птиці і свиней.

Пам'ятки

Довжик — заповідне урочище.

Відомі особистості

Див. також

Джерела

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.