Кудринці (Чортківський район)

Ку́дринці село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча.

село Кудринці
Герб
Кудринецький замок
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Рада Кудринецька сільська рада
Основні дані
Засноване кінець XV століття
Населення 1582
Поштовий індекс 48750
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д.
Водойми Збруч
Місцева влада
Карта
Кудринці
Кудринці
Мапа

 Кудринці у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади  [1]

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів.

Історія

Кудринецький замок, 1991 р.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ[2][3].

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Кудринці відомі з кінця XV ст. В 1518 році поселення отримало міські права.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[4].

Монастир монахинь василіянок

У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок[5]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

Символіка

Герб

За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських[6] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.[7]

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,62
російська 0,25
білоруська 0,25
циганська 0,2

Пам'ятки

Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • Кудринецький замок
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
  • Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
  • Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
  • Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
  • Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
  • Вал Траяна Кудринці IV
  • Силурійські відклади в Кудринцях
Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.[9][10]

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі люди

  • о. Капустинський Олександр священик та кудринецький декан УГКЦ, громадсько-політичний та освітній діяч, помер у селі.[11]
  • Буркацький Зіновій Павлович (* 1962) — завідувач кафедри Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, заслужений діяч мистецтв України[12].

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.
  6. Козєбродських
  7. Українська геральдика
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  9. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 31. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  10. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  11. Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К  О. — С. 30. ISBN 966-528-199-2.
  12. Указ президента України № 731/2019

Література

  • Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
  • Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
  • Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
  • Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
  • Шот М. Замок на мармурі  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
  • Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
  • Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 846. (пол.) — S. 846—847. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.