Кулеба Дмитро Іванович

З 2003 року — аташе Служби головного юридичного радника Міністерства закордонних справ України.

У 2004—2005 роках — аспірант кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2005 році — третій секретар управління юридичного забезпечення МЗС України.

У 2005—2009 роках — третій, другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні (з питань ОБСЄ).

У 2010—2012 роках — перший секретар, радник, начальник відділу департаменту секретаріату міністра закордонних справ України.

2013 року — радник віцепрем'єр-міністра України Костянтина Грищенка з гуманітарних питань.

З 2013 року — очолює Фонд культурної дипломатії UART[6].

У листопаді 2013 — лютому 2014 року брав активну участь у Революції гідності[7].

Після початку російської агресії проти України, у червні 2014 року повернувся на роботу в Міністерство закордонних справ України на запрошення міністра Павла Клімкіна. Обійняв посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій.

9 квітня 2016[8] року — призначений постійним представником України при Раді Європи. Пріоритетами на посаді стали протидія російській агресії, захист прав людини в окупованому Росією Криму, залучення Ради Європи до реалізації реформ в Україні та протидія безумовному поверненню російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Посилив культурну присутність України в Страсбурзі. Ініціював[9] приєднання[10] України до Єврімаж, європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва й прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт при Раді Європи.

1 березня 2019 року в Мистецькому арсеналі презентував свою книгу «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», де поділився думками про те, як тримати інформаційну оборону та перемагати в комунікативній війні. Книга вийшла у видавництві «Книголав»[11].

З 29 серпня 2019 року — віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції[12]. Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції[13]. Ініціював долучення України до Європейської зеленої угоди[14]. Забезпечив відкриття для громадськості «Пульсу Угоди», системи онлайн-моніторингу виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС[15].

Член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[16].

З 4 березня 2020 року — міністр закордонних справ України в уряді Дениса Шмигаля. Наймолодший в історії глава зовнішньополітичного відомства України.

Ще працюючи на посаді віцепрем'єра, Дмитро Кулеба активізував роботу з отримання Україною статусу партнера розширених можливостей НАТО[17], і продовжив цю роботу вже як міністр закордонних справ. 12 червня 2020 року привітав надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО[18]. За словами Кулеби, події передували місяці клопіткої роботи дипломатів, військових, депутатів, розвідників, маневри, комбінації, тактичні домовленості, а саме рішення вказує на те, що Україна здатна забезпечувати в НАТО консенсус із найскладніших питань[19].

Глави МЗС України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічус біля пам'ятника Люблінській унії 1569 р. Люблін, Польща, 28 липня 2020 року.

Співзасновник Люблінського трикутника[20], який передбачає політичну, економічну, соціальну взаємодію між Республікою Польща, Республікою Литва та Україною, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн[21].

Реформував діяльність Міністерства закордонних справ України у сфері економічної дипломатії[22]. 21 травня провів установче засідання оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС України[23]. Визначив просування українського експорту та залучення інвестицій до України одним з ключових пріоритетів діяльності МЗС[24]. За словами Кулеби, таким чином МЗС допомагає українському бізнесу просувати свої товари у світі, працює на глибоку інтеграцію українського виробника товарів та послуг у світові «ланцюги постачання»[25]. Наголошує, що кінцевою метою цих зусиль є добробут українських громадян, адже «гроші від експорту повертаються в українську економіку, збільшують податкові надходження в бюджет, створюють нові робочі місця»[26].

Є головою Організаційного комітету з підготовки установчого Саміту Кримської платформи[27][28].

24 серпня 2021 року присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла[29].

Дмитро Кулеба відомий своєю принциповою позицією щодо російської збройної агресії проти України, засудженням та протидією агресивній політиці Росії щодо України та інших країн світу[30]. Він послідовно наполягає на збереженні санкційного тиску ЄС і США, допоки Росія не припинить агресію, а тимчасово окуповані РФ території Криму та Донбасу не будуть деокуповані та повернуті Україні[31]. Дмитро Кулеба також виступає проти фальшування Росією історії та спроб відбилити період сталінських репресій[32]. Водночас, він наполягає, що Україна має шукати способи мирного врегулювання війни на Донбасі політико-дипломатичним шляхом[33] та «наступальною дипломатією»[34]. При цьому, на думку Дмитра Кулеби, Україна не переступить «червоних ліній»: не вестиме так званий «прямий діалог» з представниками російських окупаційних адміністрацій у Донецьку та Луганську[35], вимагатиме встановлення повного контролю над державним кордоном, не погодиться на вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу в присутності окупаційних російських військ або незаконних збройних формувань, наполягатиме на реінтеграції окремих районів Донецької і Луганської областей не за російським сценарієм, тобто без жодного «права вето» на загальнонаціональні рішення у складі України[36].

Дмитро Кулеба — послідовний прихильник вступу України до ЄС[37] і НАТО[38]. Він також виступає за надання Україні Програми дій щодо членства в НАТО[39]. На його думку, Україна вступить до Північноатлантичного альянсу раніше, ніж до Європейського Союзу[40].

Кулеба неодноразово зазначав, що українська ідентичність — центральноєвропейська, і саме поглиблення відносин та інтеграції з країнами-сусідами в Центральній Європі вважає одним з пріоритетів зовнішньої політики[41]. Цьому має сприяти, зокрема, нормалізація відносин з Угорщиною[42] та створення Люблінського трикутника з Польщею та Литвою[43]. Крім того, Кулеба переконаний, що зміцнення взаємодії України з іншими країнами Центральної Європи здатне диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів та зберегти енергетичну безпеку Європи[44].

Кулеба переконаний, що «прагматична, стабільна, багатовимірна дипломатія України в Азії — це ще одна частина нашої стратегії зі зміцнення позицій нашої країни у пост-коронавірусному світі»[45] і вважає, що на додачу до європейського та євроатлантичного курсу, Україні потрібна комплексна стратегія розвитку відносин з країнами Азії[46]. На думку Кулеби, Азійський регіон «демонструє надпотужний потенціал розвитку як в економічному, так і в політичному вимірі, а окремі держави регіону є впливовими гравцями на світовій арені».

Дмитро Кулеба відомий чіткою позицією на захист української мови та вважає, що українська мова — це «тканина, яка з'єднує суспільство»[47].

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що в Україні потрібно знайти збалансоване розв'язання питання щодо можливості запровадження подвійного громадянства. Він наголошує, що за час незалежності мільйони українців виїхали за кордон, стали громадянами інших держав, але досі допомагають Україні та бажають також залишатися її громадянами. Водночас він зауважує, що подвійне громадянство неприпустиме для державних службовців та представників влади та підкреслює, що не може бути жодної мови про подвійне громадянство з державою-агресором Росією[48].

При вступі на посаду міністра закордонних справ Кулеба заклав принцип «Дипломатії рівних можливостей», який передбачає, зокрема, рівність жінок і чоловіків на дипломатичній службі. Створив комісію для впровадження результатів гендерного аудиту ООН Жінки[49]. Крім того, до дипломатії рівних можливостей входить і перетворення МЗС на перший повністю безбар'єрний орган влади[50], яке Дмитро Кулеба ініціював підписанням меморандуму з організацією Доступно.UA на впровадження ініціативи першої леді Олени Зеленської «Велика розмова про безбар'єрність» та зобов'язань України у рамках Партнерства Біарріц.