Люблінський трикутник

Спільну декларацію міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України Лінаса Лінкявічуса, Яцека Чапутовича й Дмитра Кулеби про створення формату було підписано 28 липня 2020 року в Любліні, Польща.

На другу зустріч, яка повинна відбутися в Києві, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба як почесного гостя 1 серпня 2020 року запросив главу МЗС Білорусі Володимира Макея.[8] Під час Економічного форуму у польському Карпачі 10 вересня 2020 року директор Східного департаменту МЗС Польщі Ян Хофмокл заявив, що Люблінський трикутник мав бути насправді квадратом із Білоруссю. За його словами, на початковому етапі Мінськ був зацікавлений цим політичним проєктом, однак згодом змінив думку.[9]

17 вересня 2020 року відбулася перша зустріч (у форматі відеоконференції) національних координаторів Люблінського трикутника, створеного міністрами закордонних справ України, Польщі і Литви у липні 2020 року. Координаторами цього тристороннього механізму співробітництва визначені заступники глав зовнішньополітичних відомств Василь Боднар (Україна), Марцін Пшидач (Польща) і Далюс Чекуоліс (Литва). Сторони обговорили підготовку наступної зустрічі глав МЗС Люблінського трикутника, яка за ініціативою міністра Дмитра Кулеби має відбутися в Києві. Одним із основних завдань Люблінського трикутника має стати координація дій України, Польщі і Литви з ефективної протидії викликам і загрозам спільній безпеці, серед яких у пріоритеті — протидія гібридним загрозам з боку Росії.[10]

29 січня 2021 року під час першого онлайн засідання Люблінського трикутника, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на брифінгу, що Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав.

«Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на «Люблінський квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», — сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника»[11]

28 лютого 2021 року, стало відомо, що наприкінці січня 2021 року Світлана Тихановська вперше вийшла на контакт з главою МЗС України Дмитром Кулебою, де він запросив білоруську сторону на зустріч Люблінського трикутника, та очікує на запрошення на зустріч офлайн з паном Кулебою і з Верховною Радою. Світлана зазначила, що хотілося, аби «Люблінський трикутник» став «Люблінською четвіркою».[12]

5 жовтня 2021 року у форматі круглого столу в рамках Варшавського безпекового форуму відбулась зустріч міністрів закордонних справ Люблінського трикутника, зокрема, Дмитро Кулеба наголосив, що Люблінський трикутник є яскравим прикладом нового тренду міжнародної політики зі створення регіональних альянсів:

Міжнародний порядок денний протягом десятиріч формували великі міжнародні організації та альянси. ОБСЄ, Рада Європи, НАТО, ЄС та ООН структурували світовий лад. Сьогодні, насамперед внаслідок агресивних дій Росії, великим альянсам все складніше підтримувати міжнародний мир і безпеку. Тому великого значення набувають гнучкі регіональні формати, такі як Люблінський трикутник. Цей важливий регіональний формат взаємодії вже сьогодні розкриває потенціал наших трьох країн, зближує нас і зміцнює безпеку України, Польщі та Литви на тлі зростаючих викликів у регіоні. Веймарський трикутник свого часу допоміг Польщі повернутися до європейської політики. Сьогодні Люблінський трикутник повертає Україну до простору Центральної Європи, до якого вона завжди історично належала.

Дмитро Кулеба підкреслив, що Люблінський трикутник закріплений в нещодавно затвердженій Стратегії зовнішньополітичної діяльности України як один з важливих нових міжнародних форматів взаємодії України. Разом з Асоційованим тріо, Квадригою та Кримською платформою ці нові формати відображають нову проактивну зовнішню політику України та спрямовані на створення поясу безпеки та процвітання для України та регіону між Балтійським і Чорним морями.[13]

2 грудня 2021 року президенти Люблінського трикутника провели перші спільні переговори й ухвалили заяву, де закликали міжнародне співтовариство посилити санкції проти Російської Федерації через її триваючу агресію проти України. Глави держав також зажадали від Кремля відвести російські війська від українських кордонів і з тимчасово окупованих територій. У заяві президенти підтвердили прихильність зміцненню енергетичної безпеки Європи і висловили стурбованість проєктом "Північний потік – 2". Лідери домовилися про спільні дії в протистоянні спробам Росії монополізувати європейський газовий ринок і використовувати енергетику в якості геополітичної зброї. Президенти також заявили про взаємну підтримку на тлі міграційної кризи на кордонах ЄС, штучно створеному режимом Лукашенка.[14]

Регіональний альянс Люблінський трикутник

Згідно зі спільною декларацією Литви, Польщі та України міністри закордонних справ сторін повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів, і за участю обраних партнерів. Вони також будуть організовувати консультації на рівні керівництва міністерств закордонних справ своїх країн і створюють у цих міністерствах посади представників з питань співробітництва в рамках Люблінського трикутника.[2]

Під час першої зустрічі у форматі відеоконференції 17 вересня 2020 року національні координатори визначили основні напрями діяльности Люблінського трикутника та погодилися забезпечувати сталу взаємодію формату на різних робочих рівнях. У ході зустрічі узгодили основні принципи діяльности Люблінського трикутника та окреслили плани взаємодії на найближчу перспективу. Одним із основних завдань має стати координація дій трьох держав з ефективної протидії актуальним викликам і загрозам їхній спільній безпеці. Серед пріоритетних тем у співпраці — спільна протидія гібридним загрозам з боку Росії, зокрема у боротьбі з дезінформацією. Окремо зазначили важливість збереження тісної співпраці у рамках міжнародних організацій.[15]

«Нас об’єднують не лише спільні цінності та інтереси, але і спільна відповідальність за майбутнє наших країн і регіону, у якому ми живемо і який протягом останніх років перебуває в центрі подій глобальної політики», — зазначив Василь Боднар.[16]

Заступники міністрів домовилися також розпочати тристоронні тематичні консультації на рівні директорів департаментів МЗС трьох країн. Важливу увагу консультацій координатори приділили ситуації в Білорусі та деяких інших країнах регіону. Василь Боднар висловив вдячність партнерам за незмінну підтримку територіальної цілісності і суверенітету нашої держави та підтримку у протидії російській агресії. Він також поінформував своїх колег про основні цілі Кримської платформи та запросив Польщу і Литву до активної співпраці в рамках платформи, метою якої є деокупація Криму.[10]

12 жовтня 2020 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» й запропонував президенту Польщі Анджею Дуді розширити його формат, а саме обговорити можливість зустрічі голів урядів країн у форматі «Люблінського трикутника» під час його візиту до України.[17]

27 лютого 2021 року, міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс українській Радіо Свободі заявив, що ініціатива «Люблінський трикутник», яка об'єднує Україну, Литву і Польщу, наближає євроінтеграцію України:

«Думаю, що цей формат дуже корисний. І я впевнений, що цей формат можна розширити, говорити не лише про політику. Ми могли б обговорювати також спільну історію, геополітику, економіку та багато інших речей. Така комунікація дозволяє певною мірою структурувати нашу співпрацю… Це, безперечно, дуже корисно і наближає євроінтеграцію України», — сказав він.[18]

Він також вважає, що ініціатива «Кримська платформа» є «надзвичайно корисною не лише для пошуку конкретних рішень, але й для того, аби нагадувати про проблему окупації Криму».

2 грудня 2021 року заступник міністра закордонних України Микола Точицький заявив, що хоч Україна і Польща демонструють високий рівень стратегічного партнерства, Київ і Варшава планують надалі активно розвивати Люблінський трикутник. За словами Точицького, під час політичних консультацій у Варшаві сторони обговорили широке коло питань, зокрема і складну історію.[19]

• Асоційоване тріо
• Східне партнерство
• Ініціатива трьох морів
• Вишеградська група
• ГУАМ
• Співдружність демократичного вибору
• Балто-Чорноморська вісь
• Міжмор'я
• Річ Посполита Трьох Народів