Кулемет Льюїса

«Льюїс»Lewis») британський кулемет часів Першої світової війни. Був створений в 1913 році.

Льюїс Lewis

Lewis
Тип: ручний кулемет
Походження:  Велика Британія
США
Історія служби
Термін використання 19141953
Використання у Збройні сили Великої Британії, збройні сили Бельгії, Російська імперія/СРСР та див. Країни-оператори
Війни Перша світова війна,
Громадянська війна і інтервенція в Росії,
Друга світова війна,
Корейська війна
Історія виробництва:
Конструктор Айзек Льюїс (Isaac Lewis)
Розроблено 1910
Виробник Armes Automatiques Lewis SA
Birmingham Small Arms (BSA)
Savage arms
Виготовлено 19131942
Варіанти Авіаційний кулемет «Льюїс» Mk.4,
тип 92 (кулемет)
Характеристики
Маса 11,8 кг
Довжина 1283 мм
Довжина ствола, мм: 666 мм
Тип боєприпасу .303 British
.30-06 Springfield
Калібр 7,62-мм
Механізм відведення порохових газів, поворотний затвор
Бойова скорострільність 550 постр/хв
Дульна швидкість 747 м/с
Максимальна дальність 1830 м
Тип боєпостачання дисковий магазин на 47 або 97 патронів
Приціл відкритого типу

Кулемет Льюїса у Вікісховищі

Історія створення

Ідея належала Семюелю Макліну (англ. Samuel Maclean), але втілив її капітан американської армії Айзек Льюїс. За початковим задумом, це мав бути станковий кулемет, з водяним охолодженням, проте згодом Льюїс перейшов до ідеї розробки ручного кулемета з примусовим повітряним охолодженням ствола.

Льюїс не зумів переконати керівництво в необхідності прийняти на озброєння його конструкцію, вийшов у відставку і залишив США в 1913 році. Спочатку він виїхав до Бельгії, і незабаром — до Великої Британії. У Бельгії для виробництва кулемета він у Льєжі заснував компанію Armes Automatique Lewis. У Великій Британії Льюїс тісно співпрацював із компанією Birmingham Small Arms (BSA) з метою подолати деякі труднощі, що виникли при виробництві цієї зброї.

Виробництво кулемета почалося на заводах BSA (Англія), і першою на озброєння РК Льюїса прийняла бельгійська армія в 1913 році, а бойове хрещення «Льюїс» отримав у 1914 році, з початком Першої світової війни. До кінця 1930-х він був знятий з озброєння, однак із початком Другої світової війни його повернули після часткової модернізації, під час якої були зняті радіатори, а дві сошки були замінені однією телескопічною.

Крім армійських, були й авіаційні варіанти.

Льюїс в Росії і СРСР

У Росії кулемети «Льюїс» з'явилися в 1917 році (9 600 кулеметів американського і 1 800 — англійського виробництва). Кулемети «Льюїс» використовувалися і в ході Громадянської війни. Зокрема, кулеметами «Льюїс» була озброєна особиста охорона батька Махна — «люйсісти»[1].

Кулемети «Льюїс» залишалися на військових складах аж до німецько-радянської війни. Ймовірно, використовувався на її початковому етапі — відома фотографія кулеметників з «Льюїсом», що маршу́ють на параді 7 листопада 1941 року перед відходом на фронт.

Також такі кулемети стояли на естонських підводних човнах типу «Калев» британського виробництва, що увійшли до складу радянського Балтійського флоту в 1940 році.

Навчальні стрільби

У Другій Світовій війні

До початку Другої Світової війни в британській армії кулемети Льюіса в основному були замінені на досконаліші кулемети «Брен», проте після евакуації з Франції (в умовах дефіциту стрілецької зброї), запаси кулеметів, що знаходилися на складах у кількості 58 963 шт. були спішно передані до підрозділів другого ешелону.

У Німеччині трофейні кулемети використовувалися під найменуванням MG 137 (e). Восени 1944 року, при формуванні в Німеччині батальйонів фольксштурму, для їх озброєння було передано 2891 шт. 6,5-мм кулеметів Lewis M1920 з арсеналів окупованої Голландії.

Система

Автоматика кулемета працює за принципом відводу порохових газів. Кулемет складається з таких основних частин і механізмів: ствол з радіатором і кожухом, ствольна коробка з кришкою і механізмом подачі, потиличник з прикладом, рукоятка (ручка) керування вогнем зі спусковим механізмом, затвор, затворна рама, зворотно-бойова пружина з коробкою, магазин і сошка.

Замикання каналу ствола здійснюється поворотом затвора, бойові упори якого входять у поперечні пази ствольної коробки. Поворот затвора при запиранні здійснюється криволінійним пазом на затворі і підставкою затворної рами. Ударний механізм ударникового типу, закріплений на стійці затворної рами. Спусковий механізм дозволяє вести тільки автоматичний вогонь. Набої під час стрільби подаються з дискового магазина з багатошаровим (в 2 або 4 ряди, ємністю у 47 і 97 патронів відповідно) розміщенням, який приводиться в обертальний рух механізмом подачі. Механізм подачі набоїв важільного типу, приводиться в дію виступом хвоста затвора, який входить до криволінійного пазу важеля подачі.

Кулемет Льюїса в кінематографі

  • У фільмі «Чорний ворон» про боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках
  • У фільмі «Біле сонце пустелі» мається на увазі, що боєць Сухов користується саме «Льюїсом». Однак насправді у фільмі був знятий інший відомий кулемет ДП з фальш-кожухом ствола, що робить його зовні схожим на кулемет Льюїса (за іншою версією ДП із диском, замаскованим накладною фальшкришкою з ребрами під «Льюїс»; зброя має чітко видимий дерев'яний приклад, у ДП був складаний телескопічний металевий упор).
  • У фільмі «Свій серед чужих, чужий серед своїх» також мається на увазі, що осавул Бриль у виконанні Микити Михалкова користується саме кулеметом «Льюїс». Але можливо, це така ж імітація, як і у фільмі «Біле сонце пустелі».
  • Партія кулеметів «Льюїса» у першому сезоні серіалу «Гострі картузи» відіграє ключову роль
  • Кулемет типу «Льюїс» часто використовувався в радянських художніх фільмах про Громадянську війну, що дало привід одному з кінокритиків назвати його «черговим, концертним Льюїсом» за аналогією з роялем.

Країни-оператори

Галерея

Див. також

Тип 92 японський авіаційний кулемет 1930-х років. Ліцензійна копія британського кулемету «Льюїс».

Примітки

  1. html П. Аршинов «Історія махновського руху»
  2. http://www.jaegerplatoon.net/LMG2.htm
  3. Skennerton, Ian (2001). Small Arms Identification Series No. 14:.303 Lewis Machine Gun. Gold Coast QLD (Australia): Arms & Militaria Press. ISBN 0949749 42 7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.