Кулемет Льюїса

Ідея належала Семюелю Макліну (англ. Samuel Maclean), але втілив її капітан американської армії Айзек Льюїс. За початковим задумом, це мав бути станковий кулемет, з водяним охолодженням, проте згодом Льюїс перейшов до ідеї розробки ручного кулемета з примусовим повітряним охолодженням ствола.

Льюїс не зумів переконати керівництво в необхідності прийняти на озброєння його конструкцію, вийшов у відставку і залишив США в 1913 році. Спочатку він виїхав до Бельгії, і незабаром — до Великої Британії. У Бельгії для виробництва кулемета він у Льєжі заснував компанію Armes Automatique Lewis. У Великій Британії Льюїс тісно співпрацював із компанією Birmingham Small Arms (BSA) з метою подолати деякі труднощі, що виникли при виробництві цієї зброї.

Виробництво кулемета почалося на заводах BSA (Англія), і першою на озброєння РК Льюїса прийняла бельгійська армія в 1913 році, а бойове хрещення «Льюїс» отримав у 1914 році, з початком Першої світової війни. До кінця 1930-х він був знятий з озброєння, однак із початком Другої світової війни його повернули після часткової модернізації, під час якої були зняті радіатори, а дві сошки були замінені однією телескопічною.

Крім армійських, були й авіаційні варіанти.

У Росії кулемети «Льюїс» з'явилися в 1917 році (9 600 кулеметів американського і 1 800 — англійського виробництва). Кулемети «Льюїс» використовувалися і в ході Громадянської війни. Зокрема, кулеметами «Льюїс» була озброєна особиста охорона батька Махна — «люйсісти»[1].

Кулемети «Льюїс» залишалися на військових складах аж до німецько-радянської війни. Ймовірно, використовувався на її початковому етапі — відома фотографія кулеметників з «Льюїсом», що маршу́ють на параді 7 листопада 1941 року перед відходом на фронт.

Також такі кулемети стояли на естонських підводних човнах типу «Калев» британського виробництва, що увійшли до складу радянського Балтійського флоту в 1940 році.

Навчальні стрільби

До початку Другої Світової війни в британській армії кулемети Льюіса в основному були замінені на досконаліші кулемети «Брен», проте після евакуації з Франції (в умовах дефіциту стрілецької зброї), запаси кулеметів, що знаходилися на складах у кількості 58 963 шт. були спішно передані до підрозділів другого ешелону.

У Німеччині трофейні кулемети використовувалися під найменуванням MG 137 (e). Восени 1944 року, при формуванні в Німеччині батальйонів фольксштурму, для їх озброєння було передано 2891 шт. 6,5-мм кулеметів Lewis M1920 з арсеналів окупованої Голландії.

Автоматика кулемета працює за принципом відводу порохових газів. Кулемет складається з таких основних частин і механізмів: ствол з радіатором і кожухом, ствольна коробка з кришкою і механізмом подачі, потиличник з прикладом, рукоятка (ручка) керування вогнем зі спусковим механізмом, затвор, затворна рама, зворотно-бойова пружина з коробкою, магазин і сошка.

Замикання каналу ствола здійснюється поворотом затвора, бойові упори якого входять у поперечні пази ствольної коробки. Поворот затвора при запиранні здійснюється криволінійним пазом на затворі і підставкою затворної рами. Ударний механізм ударникового типу, закріплений на стійці затворної рами. Спусковий механізм дозволяє вести тільки автоматичний вогонь. Набої під час стрільби подаються з дискового магазина з багатошаровим (в 2 або 4 ряди, ємністю у 47 і 97 патронів відповідно) розміщенням, який приводиться в обертальний рух механізмом подачі. Механізм подачі набоїв важільного типу, приводиться в дію виступом хвоста затвора, який входить до криволінійного пазу важеля подачі.

• У фільмі «Чорний ворон» про боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках
• У фільмі «Біле сонце пустелі» мається на увазі, що боєць Сухов користується саме «Льюїсом». Однак насправді у фільмі був знятий інший відомий кулемет — ДП з фальш-кожухом ствола, що робить його зовні схожим на кулемет Льюїса (за іншою версією — ДП із диском, замаскованим накладною фальшкришкою з ребрами під «Льюїс»; зброя має чітко видимий дерев'яний приклад, у ДП був складаний телескопічний металевий упор).
• У фільмі «Свій серед чужих, чужий серед своїх» також мається на увазі, що осавул Бриль у виконанні Микити Михалкова користується саме кулеметом «Льюїс». Але можливо, це така ж імітація, як і у фільмі «Біле сонце пустелі».
• Партія кулеметів «Льюїса» у першому сезоні серіалу «Гострі картузи» відіграє ключову роль
• Кулемет типу «Льюїс» часто використовувався в радянських художніх фільмах про Громадянську війну, що дало привід одному з кінокритиків назвати його «черговим, концертним Льюїсом» за аналогією з роялем.

•  Австралія
•  Бельгія
•  Канада
•  Чехословаччина
•  Естонія
•  Фінляндія: під час Громадянської війни до країни попала невелика кількість кулеметів двох різних калібрів: 7.62 мм x 54R (під російський патрон) та британських 7.70 мм x 56R (.303 British). у 1920 60 кулеметів передали до Suojeluskunta (Цивільної Гвардії), де вони використовувались для навчальних цілей. В 1936—1938 кулемети були повернуті до Міністерства Оборони та знаходились на озброєнні до кінця Другої Світової війни у підрозділах ППО як зенітні та у ВПС. Останній зразок був проданий до США у 1957[2].
•  Франція
•  Німецька імперія
•  Гондурас
•  Ірландія
•  Італія
•  Ізраїль
•  Третій Рейх
•  Нідерланди
•  Нова Зеландія
•  Нікарагуа
• Норвегія
•  Філіппіни
•  Португалія
•  Росія
•  СРСР
•  Велика Британія & Британська імперія
•  США
•  Югославія[3]

• 
• 
• 
  Ємність дискового магазину - 97 патронів
• 
  Японський авіаційний кулемет Тип 92

Тип 92 — японський авіаційний кулемет 1930-х років. Ліцензійна копія британського кулемету «Льюїс».

• опис кулемета Lewis на сайті world.guns.ru
• # index інструкція користувача для Lewis (англ.)
• Як працює Lewis (ролик)