Культура Ізраїлю
Ізраїльська культура — сукупність творчих досягнень населення Ізраїлю. Ізраїльська культура має давню історію і являє собою сплав безлічі субкультур різних громад, які живуть в Ізраїлі. Однією з історичних особливостей ізраїльської культури є використання єврейського календаря.
Історія
На території Ізраїлю знаходяться 7 об'єктів, що занесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:
- Старе місто Єрусалиму і його стіни (1981);[1]
- Фортеця Массада (2001);[2]
- Стара частина міста Акко (2001);[3]
- Білий місто в Тель-Авіві (в стилі Баухауз) (2003);[4]
- Біблійні тепе — Мегіддо, Хацор, Беер-Шева (2005);[5]
- Дорога прянощів — руїни міст пустелі в Негеві (2005).[6]
- Бахайські сади в Хайфі і Акко (2008).[7][8]
Однією з історичних особливостей ізраїльської культури є прив'язка до єврейським календарем. Робочі відпустки і шкільні канікули визначаються єврейськими святами і тим, що офіційним днем відпочинку в Ізраїлі є субота — Шаббат.[9] Згідно з юдейським звичаєм день починається ввечері, відповідно і Шаббат починається увечері в п'ятницю і закінчується ввечері в суботу, коли ізраїльська молодь поспішає на дискотеки і клуби. Фактично в Ізраїлі півтора вихідні дні: п'ятниця є коротким робочим днем, субота — офіційним днем відпочинку.
Сучасна культура
Сучасна ізраїльська культура неоднорідна і динамічно розвивається. Населення в Ізраїлі дуже різноманітно, так як присутні іммігранти з 5 континентів і більш ніж з 100 країн світу. Палестинці, росіяни і ортодоксальні євреї, у кожної з цих субкультур є свої газети і культурні зв'язки. Внаслідок всіх цих особливостей ізраїльська культура є дуже різноманітною. Газети випускаються на десятках мов, вони є в кожному місті і публікують місцеві новини.
Тель-Авів вважається центром світської культури Ізраїлю, в той же час багато хто з провідних культурних установ країни знаходяться в Єрусалимі. Ізраїльський філармонічний оркестр грає як в Ізраїлі, так і за кордоном. Ізраїльські танці, такі як «Бат-Шева» і «Бат-Дор», досить відомі у світі.
Музика
Ізраїльська музика також відображає вплив міжнародної культури. Єменська музика, хасидські мелодії, арабська музика, клезмерська музика, джаз, рок — все це частина ізраїльської сцени.[10][11] Народні пісні, відомі як «Пісні Землі Ізраїлю», містять тексти, пов'язані з досвідом перших піонерів будівництва єврейського держави.[12] Серед ізраїльських всесвітньо відомих оркестрів Ізраїльський філармонічний оркестр,[13] який діяв протягом 70 років і зараз дає більше 200 концертів на рік.[14]
Ізраїль бере участь в Євробаченні майже кожен рік з 1973 року. Цей конкурс ізраїльські співаки вигравали три рази, двічі Ізраїль став місцем проведення конкурсу.[15] Ейлат проводить власний міжнародний фестиваль щоліта з 1983 року — Red Sea Jazz Festival.[16]
Література
Література Ізраїлю — це в основному поезія та проза на івриті, як частини ренесансу івриту як розмовної мови з середини XIX століття. Невелика частина книг виходить на інших мовах, таких як арабська, англійська і російська. За законом дві копії всіх друкованих видань в Ізраїлі повинні направлятися в Єврейську національну та університетську бібліотеку Єрусалимського Єврейського Університету. У 2001 році цей закон був змінений і включив також копії аудіо - і відеозаписів, і ін. нецензурних видань.[17] У 2006 році 85 % з 8000 книг, спрямованих в бібліотеку були на івриті.[18] Тиждень івритської книги проводиться щорічно в червні і включає книжкові ярмарки, публічні читання і виступами ізраїльських письменників по всій країні. Протягом цього тижня вручається і головна ізраїльська літературна нагорода — Премія Сапіра.
У 1966 році ізраїльський письменник Ш.-Й. Агнон розділив Нобелівську премію з літератури з німецькою письменницею єврейського походження Неллі Закс.[19]
Ізраїль займає друге місце в світі по друкуванню і продажу нової літератури.[20]
Національні танці
Традиційний народний танець Ізраїлю — Хору, спочатку був популярний в сільській місцевості Ізраїлю і в кібуцах. Поступово поширився в міста, виконується на великих святах. При великій кількості танцюристів люди роблять кілька кіл, один в іншому. Хору може виконуватися під традиційні ізраїльські пісні, хоча найбільш відомим є виконання під музику «Хава нагіла».
Танець модерн є популярним в Ізраїлі, там є кілька хороших ізраїльських хореографів (таких, як Огад Нахарин, Рамі Бір, Барак Маршалл і т. д.). Ці люди вважаються одними з найбільш універсальних і оригінальних міжнародних хореографів на сьогоднішній день. Відомі ізраїльські танцювальні компанії називаються: «Бат-Шева» і Kibbutz Contemporary Dance Company[21].
Люди приїжджають з усіх кінців Ізраїлю та багатьох інших країн для того, щоб подивитися щорічний фестиваль танцю в Кармиэле. Перший фестиваль відбувся в 1988 році, на даний момент фестиваль танцю в Кармиэле є найбільшим святом танцю в Ізраїлі, 5000 і більше танцюристів протягом трьох або чотирьох днів беруть участь у фестивалі. Близько чверті мільйонів глядачів приїжджають в Карміель подивитися на танцюристів та взяти участь у танцювальних номерах[22][23]. Хореограф Йонатан Кармон заснував фестиваль танцю в Кармиэле, перейнявши досвід Гурита Кадмана, який заснував Фестиваль ізраїльського танцю в кібуці Далія в 1960-х[24][25].
У липні 2010 року Михайло Баришніков приїжджав виступати в Ізраїль.
Театр
Театр також є важливим аспектом культури Ізраїлю. Національний театр, Габіма був заснований в 1909 році в польському місті Білосток[26], після Першої світової війни група перебралася до Москви. Є найстарішим ізраїльським репертуарним театром.[27] У 1928 році театр " Габіма був на гастролях у Європі і керівник театру прийняв рішення не повертатися в Радянський Союз[28].
Інші театри називаються: Театр Камери, Beit Lessin Theater, Gesher Theater (який виступає на івриті і російською мовою), Театр Хайфи і Beersheba Theater.
Кіно
Ізраїльський кінематограф в основному виробляє фільми в жанрі «плюралістичного реалізму» (кіно про все, що відбувається навколо сьогодні)[29] Існує дві відомих національних кінематографічних премії. «Приз Офір» вручається Ізраїльської кіноакадемією з 1990 року і носить ім'я видатного актора Зграї Офіру. Другий — «Приз Волжина», вручається на Єрусалимському міжнародному кінофестивалі з 1989 року і носить ім'я американського бізнесмена Джека Волжина (з 2010 року «Приз Хаджаджа», в пам'ять про американського продюсера Р. Н. Хаджадже[30]).
Один з найбільш відомих фільмів останніх років — «Вальс з Баширом», здобув низку міжнародних нагород, і «Ліван» — лауреат «Золотого лева» 2009 року.
В середньому в Ізраїлі знімають 25-30 художніх фільмів на рік, 300 годин телевізійних фільмів і 100 годин документального кіно[31].
Архітектура
Архітектура Ізраїлю складається з безлічі різних стилів будівель, так як країна етнічно неоднорідна і кожна з націй принесла щось своє, нове в оформлення різний споруд. Також будівництво будівель відбувається з урахуванням місцевих кліматичних і ландшафтних особливостей. В Ізраїлі є: замки хрестоносців, ісламські медресе, візантійські церкви, колишні будинки тамплерів, будівлі в стилі Баухаус, арабські мінарети, куполи російської православної церкви і високі сучасні хмарочоси.
Мистецтво
Сучасне мистецтво у палестинських євреїв виникло в першій половині XX століття. Першою художньою течією в підмандатної Палестині була бецалельська школа (нині Академія мистецтв Бецалель) в Єрусалимі. Засновником школи був Борис Шац. Одним з найбільших художників Палестини, а пізніше Ізраїлю, був іммігрував з Румунії і навчався в Парижі Реувен Рубін.
Кухня
Неоднорідний характер культури в Ізраїлі проявляється також в ізраїльській кухні, в якій використовуються різні комбінації інгредієнтів страв. У кухні також присутні і страви іммігрантів з усього світу. З моменту створення держави Ізраїль в 1948 році, та особливо з кінця 1970-х років ізраїльська кухня злилася з іншими і продовжує адаптацію елементів різних стилів єврейської кухні, включаючи Мизрахим, сефардської, єменської і ашкеназі[32]. Також в кухні використовують багато харчові продукти, які традиційно їдять на Близькому Сході.[33][34]
Свята
В Державі Ізраїль широко, на державному рівні, відзначаються тільки єврейські релігійні та національні свята.[35] За єврейським календарем, в якому рік починається у вересні-жовтні, відзначаються також і загальнодержавні свята. У зв'язку з цим, святкові дати зміщуються в певних межах рік від року. Також слід врахувати, що дати в єврейському календарі змінюються із заходом сонця.
Тим не менш, для віруючих, що належать до різних релігій і релігійних конфесій, статус святкових днів мають також і їх релігійні та національні свята.
Дата | Назва | Оригінальні назви | Проміжок можливих дат по Григоріанському календарю в сучасний час | Статус |
---|---|---|---|---|
Тишрей 1-2 | Єврейський Новий рік | ראש השנה Рош Ха-Шана |
5вересня - 5 жовтня | Офіційне свято(2 дні) |
Тишрей 3 | Піст Гедалії | צום גדליה Пост Гедалии |
6вересня-6жовтня | Робочий день |
Тишрей 10 | Судний день | יום כיפור Йом-Киппур |
14 вересня- 14 жовтня | Офіційне свято, підприємства закриваються опівдні напередодні свята |
Тишрей 15 | Свято кушей | סוכות Суккот |
19 вересня - 19 жовтня | Офіційнесвято |
Тишрей 16-21 | напів святкові дні | חול המועד סוכות Хол ха-моед Суккот |
19вересня - 19 жовтня | Шкільні канікули,оплата відпусткив більшості державних установ, у всіх інших - короткий робочий день |
Тишрей 21 | Ошана Раба | הושענא רבא Хошана-Раба |
19 вересня - 19 жовтня | короткий робочий день |
Тишрей 22 | Свято радощів Тори | שמחת תורה/שמיני עצרת Симхат-Тора / Шмини Ацерет |
26 вересня - 26 жовтня | Офіційне свято |
Хешван 12 | День пам’яті Тори | День пам’яті Іцхака Рабіна | 15 листопада - 15 грудня | Національний день пам'яті, робочий день |
Кислев 25 — Тевет 2/3 | Ханнука | חנוכה Ханука |
27 листопада - 27 грудня | Шкільні канікули (7 днів), робочі дні |
Тевет 10 | Загальні поминальні дні | צום עשרה בטבת Піст 10 тевета (День загального поминання) |
3 січня - 3 лютого | Робочий день |
Шват 15 | Новий рік дерев | ט"ו בשבט Ту би-Шват |
8січня — 8 лютого | Робочий день |
Адар 13 | Піст Эсфіри | תענית אסתר Піст Есфіри |
23 лютого — 25березня | Шкільні канікули, робочий день |
Адар 14 (в некоторых местах 15) | Пурим | פורים Пурим |
24 лютого — 26 березня | Шкільні канікули, інколи відпустка з оплатою |
Нисан 15 | Єврейськая Паска | פסח Песах |
26 березня — 25 квітня | Офіційне свято |
Нисан 16-20 | напівсвяткові дні | חול המועד פסח Песах |
26 березня — 25 квітня | Шкільні канікули, відпустка з оплатою на багатьох установах |
Нисан 21 | Сьомий день єврейської Пасхи | שביעי של פסח Песах |
1 квітня — 1 травня | Офіційне свято |
Нисан 27 | День пам’яті жертв Катастрофи європейського єврейства | יום הזיכרון לשואה ולגבורה Йом Ха-Шоа |
7 квітня — 7 травня | Національний день пам’яті, всі установи відкриті зазвичай окрім розважальних закладів |
Ияр 4 | День пам’яті полеглих у війнах Ізраілю та в терактах | יום הזיכרון לחללי מערכות ישראל ונפגעי פעולות האיבה Йом Ха-Зикарон |
14 квітня — 14 травня | Національний день пам’яті, розважальні заклади закриті |
Ияр 5 | День Незалежності | יום העצמאות День незалежності Ізраїлю |
15 квітня — 15 травня | Офіційне свято |
Ияр 18 | ЛаГ-баОмер (33 день Омера) | ל"ג בעומר ЛаГ-баОмер |
28 квітня — 28 травня | Шкільні канікули |
Ияр 28 | День Ієрусалиму | יום ירושלים День Ієрусалиму |
8 травня— 7 червня | Інколи відпустка з оплатою |
Сиван 6 | Пятидесятниця | שבועות Шавуот |
між 15 травня та 14 червня | Офіційне свято |
Тамуз 17 | Піст 17-го Тамуза | שבעה עשר בתמוז Піст 17-го Тамуза |
10 липня — 10 серпня | Робочий день |
Ав 9 | Піст 9-го Ава (Руйнування Єрусалимського храму) | תשעה באב Девятое Ава |
5 серпня — 5 вересня | Инколи відпустка зоплатою, розважальні заклади закриті |
Ав 15 | 15 Ава (Святокохання) | ט"ו באב Ту бе-Ав |
11 вересня — 11 жовтня | Робочий день |
Музеї
Музей Ізраїлю в Єрусалимі є одним з найважливіших культурних інститутів[36] Ізраїлю і місцем зберігання Сувоїв Мертвого моря[37], а також величезної колекції юдаїки і європейського мистецтва.
Музей Голокосту «Яд ва-Шем», — найбільший у світі архів інформації, присвяченій цій страшній сторінці у світовій історії[38]. Музей Діаспори в кампусі Тель-Авівського Університету — інтерактивний музей, присвячений історії єврейських громад всього світу[39][40].
У містах Цфат, Яффо і Ейн-Хід є безліч художніх галерей і музеїв. Основні художні музеї знаходяться в Тель-Авіві, Герцлія та Єрусалимі.
Крім основних музеїв у великих містах, також є висококласні культурні заклади в містечках і кіббуцах. «Мишкан Ле Оманут» в киббуце «Ейн-Харод Меухад» вважається найбільшою картинною галереєю на півночі країни[41].
Порівняно з будь-якою іншою країною Ізраїль має найбільшу кількість музеїв на душу населення[42].
Див. також
- Кохав Нолад
- Військові ансамблі Ізраїлю
- Скульптура в Ізраїлі
Примітки
- Old City of Jerusalem and its Walls. World Heritage List № 148. UNESCO. 1981. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 9 июля 2008.
- Masada. World Heritage List № 1040. UNESCO. 2001. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008.
- Old City of Acre. World Heritage List № 1042. UNESCO. 2001. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008.
- White City of Tel-Aviv — the Modern Movement. World Heritage List № 1096. UNESCO. 2003. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 9 июля 2008.
- Biblical Tels — Megiddo, Hazor, Beer Sheba. World Heritage List № 1108. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008.
- Incense Route — Desert Cities in the Negev. World Heritage List № 1107. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008.
- Bahá’i Holy Places in Haifa and the Western Galilee. World Heritage List № 1120. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 9 июля 2008.
- Three new sites inscribed on UNESCO’s World Heritage List. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 10 липня 2008. Процитовано 9 июля 2008.
- Jewish Festivals and Days of Remembrance in Israel. МИД Израиля. Архів оригіналу за 11 серпня 2004. Процитовано 16 вересня 2007.
- Broughton, Ellingham & Trillo, 1999
- Israel. World Music. National Geographic Society. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 августа 2007.
- Israeli Folk. World Music. National Geographic Society. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 августа 2007.
- Israel (country). Microsoft Encarta. 2007. Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 13 августа 2007.
- Israel Philharmonic Orchestra celebrates 70th anniversary. МИД Израиля. 5 августа 2007. Архів оригіналу за 6 лютого 2007. Процитовано 13 августа 2007.
- Israel. Eurovision Song Contest. Eurovision Broadcasting Union. Процитовано 13 августа 2007.
- Red Sea Jazz Festival Eilat. Red Sea Jazz Festival. Архів оригіналу за 25 листопада 2007. Процитовано 7 июля 2008.
- Depositing Books to The Jewish National & University Library. Jewish National and University Library. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 21 августа 2007.
- Israeli Book Statistics for 2006. Jewish National and University Library. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2007.
- The Nobel Prize in Literature 1966. Nobel Foundation. Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 12 серпня 2007.
- Арсенал ВВС Израиля самый большой в мире, после США. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 7 квітня 2010.
- Israeli Dance 1995—1998
- Galilee Development Authority — Galilee.gov.il — Galilee — Culture. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 13 травня 2018.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 13 травня 2018.
- The Jewish Daily Forward
- Gurit Kadman. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 травня 2018.
- Михаил Лемхин : Истории советского еврейского театра (Журнал «Чайка» #17(148) от 1 сентября 2009 г.)
- התיאטרון הלאומי הבימה. Habima National Theatre. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 7 июля 2008.
- ГАБИМА — Визуальный словарь
- Израильское кино в Москве: всплеск эмоций
- Нирит Андерман. (28 июня 2010). Приз Волджина за израильское кино станет Призом Хаджаджа. Ахбар ха-Ир. Процитовано 31 січня 2013.
- И смех, и слезы, и любовь. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 13 травня 2018.
- A Region’s Tastes Commingle in Israel — NYTimes.com
- Roden, The Book of Jewish Food, pp 202—207
- Gur,The Book of New Israeli Food
- ИЗРАИЛЬ: Праздники
- About the Museum. The Israel Museum, Jerusalem. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 августа 2007.
- Minting in the Land of Israel. The Israel Museum, Jerusalem. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 июля 2008.
- Национальный Мемориал Катастрофы (Шоа) и Героизма. Яд ва-Шем. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 7 июля 2008.
- Museum Information. Beth Hatefutsoth. Архів оригіналу за 19 грудня 2002. Процитовано 7 июля 2008.
- Музей Диаспоры. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 13 травня 2018.
- Мишкан ЛеОманут, Эйн Харод. Il Museum's. TravelNet. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 июля 2008.
- MIGnews Реактивные Новости | Общество | Арсенал ВВС Израиля самый большой в мире, после США
Посилання
- Broughton, Simon; Ellingham, Mark; Trillo, Richard (1999). World Music: The Rough Guide. Rough Guides. ISBN 1858286352. Вказано більш, ніж один
|ISBN=
та|isbn=
(довідка) - Israel Arts Directory (англ.)
- ACUM — Society of Authors, Composers and Music Publishers in Israel (англ.)
- Museums in Israel (англ.)
- The Institute for the Translation of Hebrew Literature (англ.)
- Israel Music Institute (англ.)
- Israeli Culture Ynetnews (англ.)
- Jewish and Israeli Culture, Eretz Acheret (англ.)
- Кулінарія в Ізраїлі
- Ізраїль через мистецтво(англ.)