Тиша бе-ав

Спочатку піст на 9 ава зв'язувався з «гріхом розвідників» — коли Мойсей привів євреїв до кордонів Землі Обітованої, вони побоялися відразу увійти в неї і просили Мойсея відправити розвідників, з тим щоб ті, повернувшись, описали країну і перспективи життя в ній. І хоча це прохання було виразом сумніву в Бога, який вивів євреїв з Єгипту і обіцяв їм цю країну, все ж Мойсей погодився відправити глав 12 колін на розвідку. Розвідники, що повернулися, повідомили, що країна «укріплена до неба» і населена велетнями, проти яких євреї «маленькі, як коники». Тільки глави двох колін стверджували, що земля обітована прекрасна, і що варто вступити туди. Народ повірив, природно, більшості, і всю ніч з восьмого на дев'яте ава євреї плакали, кажучи, що Бог привів їх в цю країну зі злості, і що краще б вони померли в пустелі. Тоді Бог розгнівався і сказав, що в цей раз євреї плакали марно, але тепер у них з'явиться безліч приводів для плачу в цю ніч. Таке буде покарання за гріх невіри.

І першим покаранням стала заборона поколінню, яке вийшло з Єгипту, увійти в Святу Землю. Люди, засумнівався в Бозі, були приречені сорок років поневірятися по пустелі — один рік за кожен день розвідки і померти в ній, як вони і просили. По-друге, за те, що євреї злякалися (незважаючи на всі чудеса і знамення) народів, що населяли Ханаан, і відмовилися увійти до Ізраїлю у вибраний Богом час, було сказано, що тепер євреї зможуть отримати цю землю тільки після важких воєн, хоча могли отримати її дивним чином — без жодних зусиль. І до тих пір, поки євреї не покаються в гріху невіри, це покарання буде з ними, і будуть з'являтися все нові і нові приводи для плачу цього дня.

За даними Біблії, руйнування Першого храму вавилонським царем Навуходоносором у 586 році до нашої ери припало на десяте ава (Єр. 52: 12,13) ​​або на сьоме ава (II Ц. 25: 8-9). Однак релігійні авторитети вже досить рано, очевидно, в домішнаїтський період (див. Мішна) вирішили вважати днем ​​жалоби дев'ятого ава, вважаючи (як це було зафіксовано пізніше в Талмуді), що «вавилоняни вступили в Храм в сьомий день місяця ав і три дні віддавалися там різним бесчинствам, а в дев'ятий день, ближче до сутінків, підпалили його, і він горів весь десятий день» (Та'ан. 29а). Відомо, що вже за часів Мішни саме дев'ятого ава дотримувався як день жалоби по Першому храму.

За Йосипом Флавієм (Війна 6: 249-50), руйнування Другого храму римлянами в 70 році припало на десяте ава. Однак і в цьому випадку Талмуд (Та'ан. 29а) вказує, що Храм був підпалений 9-го ввечері і горів весь наступний день — 10-го ава.

Дев'ятого ава (імовірно в 135 році) впав останній оплот єврейських повстанців, а вождь повстання Шимон Бар-Кохба (Бар-Кузіва) був убитий. За свідченням римського історика Діона Кассія, в боях тієї війни загинуло 580 тисяч євреїв, були зруйновані 50 укріплених міст і 985 поселень; майже вся Юдея перетворилася на випалену пустелю.

Дев'ятого ава, через кілька років після поразки Бар-Кохби (більш точних відомостей немає), римський правитель Турнус Руфус переорав територію Храму і його околиць. Збулося сказане пророком: «Через вас Сіон буде розораний, як поле, і Єрусалим стане руїнами, а Храмова гора — лісистим пагорбом» (Миха, 3:12). Загарбники заборонили євреям жити в Єрусалимі. Всякому хто порушив заборону загрожувала смертна кара. Єрусалим став язичницьким містом під назвою Аелія Капітоліна.

Дев'ятого ава 1095 року папа Урбан II оголосив про початок першого хрестового походу, в результаті якого «воїни Ісуса» вбили десятки тисяч євреїв і знищили безліч єврейських громад.

Дев'ятого ава 1146 року, під час другого хрестового походу були організовані погроми в єврейських громадах Німеччини і Франції.

Дев'ятого ава в 1290 році почалося вигнання євреїв з Англії.

На наступний день після дев'ятого ава в 1306 році був виданий указ про вигнання євреїв з Франції, причому все своє майно вони повинні були залишити.

Дев'ятого ава в 1348 році європейських євреїв звинуватили в організації однієї з найбільших в історії епідемій чуми («Чорної смерті»). Це звинувачення призвело до жорстокої хвилі погромів і вбивств.

Дев'ятого ава в 1492 році король Іспанії Фердинанд II Арагонський і королева Ізабелла I Кастильська видали указ про вигнання євреїв з Іспанії.

Дев'ятого ава в 1555 році — євреї Риму переселені в перше в історії гетто.

Дев'ятого ава в 1567 році були переселені в гетто інші євреї Італії.

Дев'ятого ава в 1882 році в Росії почалися погроми єврейських громад у межах смуги осілості.

Дев'ятого ава в 1914 році почалася Перша світова війна.

Дев'ятого ава в 1942 році почалася депортація євреїв з Варшавського гетто.

Дев'ятого ава в 1942 році почав діяти табір смерті в Треблінці.

Також євреї вірять, що коли-небудь цей день стане найбільшим святом — коли всі євреї покаються у своїх гріхах, то саме цього дня народиться Месія.